Постанова № 63366770, 24.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 р. Справа № 805/4356/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алябєва І.Г., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобешівському районі Донецької області до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобешівському районі Донецької області (далі - Фонд) до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) якому просили скасувати рішення Інспекції від 22 серпня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) у розмірі 1 194,48 гривень за період з 21 червня по 04 листопада 2014 року та нарахування пені у розмірі 265,57 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до приписів Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування є звільненим від виконання обовязків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Крім того, зауважує, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються. З урахуванням викладеного просили задовольнити позов.

Відповідач у письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що на позивача покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми податків, зборів та обов'язкових платежів, рішення, яке оскаржується, прийняте по факту встановлених порушень. Зазначили, що оскільки норма Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка звільняла платників єдиного внеску від відповідальності з 01 січня 2016 року втратила чинність підстави для скасування спірного рішення відсутні. Просили відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача до судового засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення позивачу судової повістки. Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання також не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобешівському районі Донецької області, код за ЄДРПОУ 25968079, знаходиться на обліку у Волноваській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник єдиного внеску, зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_1.

22 серпня 2016 року Інспекцією винесено спірне рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) у розмірі 1 194,48 гривень за період з 21 червня по 04 листопада 2014 року та нарахування пені у розмірі 265,57 гривень.

Не погодившись із вказаним рішенням, 14 вересня 2016 року Фонд звернувся із скаргою до Інспекції, рішенням якої скаргу залишено без задоволення.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2016 року скарга Фонду також залишена без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з пояснень позивача, сума єдиного внеску перерахована до бюджету у повному обсязі 16 грудня 2014 року, що підтверджено платіжним дорученням № 156.

Судом встановлено, що 14 вересня 2016 року Фондом на адресу Інспекції направлена заява про звільнення від виконання обовязків, передбачених статтею 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. При цьому виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону № 2464 є страхувальником та на нього покладений обовязок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Словянськ Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Отже, Закон № 2464 звільняє платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання платниками своїх обовязків, визначених статтею 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Таким чином Закон № 2464 не повязує звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання свої обовязків з поданням відповідної заяви.

Натомість, таке звільнення повязувалось із знаходженням платника на території, де проводиться антитерористична операція.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, де проводиться антитерористична операція.

Щодо посилання відповідача на ті обставини, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено, суд зазначає наступне.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану».

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією застосований штраф та нарахована пеня в період з 21 червня 2014 року по 04 листопада 2014 року.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин пункту 28 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі Закон № 911) суд зазначає наступне.

На підставі пункту 28 розділу І Закону № 911 виключений підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Закон № 911 набрав чинності з 01 січня 2016 року, що передбачено пунктом 1 розділу ІІ цього Закону.

Згідно з частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення частини першої статті 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі № 1-7/99 до спірних правовідносин суд не застосовує пункт 28 розділу І Закону № 911 як такий, що не має зворотної дії.

Суд відзначає, що на відміну від звільнення від виконання обовязків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464, незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обовязків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання відповідної заяви та отриманням сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 є технічною нормою, якою вносяться зміни до Закону № 2464 шляхом доповнення розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-3.

З набранням чинності Законом № 1669 норма (підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669) виконала свою функцію внесення змін до Закону № 2464, а пункт 9-3 (пункт 9-4) став складовою Закону № 2464.

Виключення пунктом 28 розділу І Закону № 911 підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 не має наслідком автоматичне виключення пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 чи втрату ним чинності.

Такий висновок суду узгоджується з пунктом 4 Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду норма пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 є чинною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що рішення Інспекції від 22 серпня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) у розмірі 1 194,48 гривень за період з 21 червня по 04 листопада 2014 року та нарахування пені у розмірі 265,57 гривень підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобешівському районі Донецької області задовольнити.

Рішення Волноваської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 22 серпня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) у розмірі 1 194,48 гривень за період з 21 червня по 04 листопада 2014 року та нарахування пені у розмірі 265,57 гривень скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобешівському районі Донецької області (код за ЄДРПОУ 25968079) суму судових витрат у розмірі судового збору 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Аляб'єв І.Г.