Постанова № 63366464, 07.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 р. Справа №805/3831/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., при секретарі судового засідання Смирновій Ю.А., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.07.2016 в розмірі 399 606,90 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.07.2016 в розмірі 399 606,90 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12.07.2016 ТОВ «Сади Донбасу» поштою отримало з Костянтинівської ОДПІ вимогу про сплати боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.07.2016, в якій є посилання про наявність станом на 30.06.2016 у ТОВ «Сади Донбасу» боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 399 606,90 грн. та вимога сплатити цей борг. Як вважає позивач, що боргу у підприємства зі сплати єдиного внеску не існує, та за червень 2016 року до оплати належна сума складає 52868,63 грн., яку платник самостійно сплатив до казначейства платіжними дорученнями від 19.07.2016 в сумі 53368,63 грн., тобто з переплатою. Однак, з доводів відповідача вбачається, що ця сума рахується за даними інформаційної системи податкового органу, тобто Костянтинівська ОДПІ на порушення ст.255 КАС України не виправляє помилки, наявні у інформаційній системі податкової служби, оскільки ігнорує обставини, встановлені попередніми судовими рішеннями у справах № 805/90/16-а, № 233/6572/15-а, № 233/7045/15-а, № 233/7049/15-а, №805/358/16-а. Позивач вважає спірну вимогу нечинною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки на підставі п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 позивач вважає себе звільненим від виконання своїх обовязків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» у разі виявлення несвоєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобовязані самостійно обчислювати ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених статтею 25 Закону. Сума недоїмки підприємства виникла за період з 20.10.2015 по 21.06.2016. Позивачем подано заяву про звільнення його від виконання своїх обовязків по справі єдиного внеску лише 03.03.2016. Представник відповідача також зазначив, що п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 втратили чинність. Крім того, представник зазначив, що законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 № 1669-VII, де проводилася анти терористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014. З вказаних підстав просив відмовити у задоволенні позову. Те саме стосується і відсутності в законодавстві автоматичного звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки приписами абз. 2 п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» № 2464-VI підставою для такого звільнення визначено заяву платника єдиного внеску. Тому, відповідач правомірно сформував спірну вимогу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 30736395, адреса: вул. Юбілейна, 38, с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область, 85172.

Відповідач - Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

05.07.2016 Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області сформувала вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2016 в розмірі 399 606,90 грн.

З розрахунку боргу (недоїмки) по вимозі від 05.07.2016 № Ю-218-23 з єдиного соціального внеску вбачається, що борг по єдиному внеску в сумі 399606,90 грн. складається за період з 20.10.2015 по 21.06.2016, з яких період виникнення та залишок несплаченої суми: 20.10.2015 20146,67 грн., 20.11.2016 1 043 342,21 грн., 21.12.2015 45 093,44 грн., 20.01.2016 48 828,54 грн., 22.02.2016 30 004,78 грн., 21.03.2016 38 361,19 грн., 20.04.2016 36 408,75 грн., 20.05.2016 38 644,68 грн., 21.06.2016 37 776,64 грн.

Зазначене також підтверджується інформаційною карткою платника податків.

Не погоджуючись зі сформованою вимогою Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» оскаржила її до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області б/н та ДФС України від 14.09.2016 № 20039/6/99-99-11-02-02-25 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2016 в розмірі 399 606,90 грн. залишені без задоволення, а вимогу без змін.

Судом також встановлено, що раніше позивач оскаржував сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) за сплати єдиного внеску за передні періоди, згідно з якими, за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №805/358/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 - скасована вимога Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 04.11.2015 у сумі 413 782,86 грн. про сплату ТОВ «Сади Донбасу» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування сума за якою виникла за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року; за постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 скасована постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2016 по справі № 805/90/16-а - прийнято рішення про скасування вимоги Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 02.10.2015 про сплату ТОВ «Сади Донбасу» недоїмки з єдиного внеску за період з січня по вересень 2015 року у розмірі 415 101,13 грн.; за ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2016 по справі № 805/840/16-а прийнято рішення про відмову у скасуванні вимоги Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 01.12.2015 про сплату ТОВ «Сади Донбасу» недоїмки з єдиного внеску за період з лютого по листопад 2015 року в розмірі 403 782,87 грн.; за постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, скасована постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 по справі № 805/2341/16-а прийнято нову постанову про часткове скасування вимоги Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 04.04.2016 про сплату єдиного внеску на суму 333216,87 грн. за період з 20.05.2015 по 20.01.2016.

Відповідачем надано до суду висновок щодо позовної заяви ТОВ «Сади Донбасу» по вимозі від 04.04.2016 № Ю-218-23 від 04.04.2016, що була предметом позову у справі №805/2341/16-а. Згідно з якої, станом на 31.03.2016 рахувалась недоїмка по єдиному внеску в розмірі 401 582,84 грн., з яких період виникнення та залишок несплаченої суми: 20.05.2015 23315,70 грн.; 22.06.2015 21956,01 грн.; 20.07.2015 24 639,10 грн.; 20.08.2015 24587,56 грн.; 21.09.2015 21 864,27 грн.; 20.10.2015 77495,96 грн.; 20.11.2015 104 342,21 грн.; 21.12.2015 45 093,44 грн.; 20.01.2016 48 828,54 грн.; 22.02.2016 30004,78 грн., 21.03.2016 38361,19 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, скасована постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 по справі № 805/2341/16-а прийнято нову постанову про часткове скасування вимоги Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 04.04.2016 про сплату єдиного внеску на суму 333216,87 грн. за період з 20.05.2015 по 20.01.2016.

Як зазначено судом, ТОВ «Сади Донбасу» звернулось до суду з вимогою про скасування вимоги Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 399 606,90 грн., до якої станом на 30.06.2016 входить несплата єдиного внеску за період з 20.10.2015 по 21.06.2016 (а.с.90).

Таким чином, з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі № 805/2341/16-а, яка набрала законної сили, спірним у даній справі залишився період з березня 2016 року по червень 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі №805/2341/16-а, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 04.04.2016 в розмірі 401 582,84 грн. задоволено частково, скасовано вимогу Костянтинівської ОДПІ № Ю-218-23 від 04.04.2016 про сплату єдиного внеску на суму 333 216,87 грн.

На підставі частини 5 статті 254 КАС України постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі 805/2341/16-а набрала законної сили 09.11.2016, з огляду на що, обставини, встановлені даною постановою, не можуть оспорюватись в даній справі.

Як встановлено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 805/2341/16-а позивач 30.03.2016 звертався до Костянтинівської ОДПІ із заявою про звільнення на підставі статті 9-3 Закону України № 2464 від виконання обовязків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення АТО, а також із заявою від 02.03.2016 про списання податкового боргу, процедура якої визначена ПК України.

До того ж в період проведення антитерористичної операції, позивач звертався з заявою до Торгово-промислової палати України та ним отримано Сертифікати (висновки) ТПП № 2853 від 04.02.2015, № 4549 від 22.06.2015 про підтвердження обставин непереборної сили.

11.03.2015 Торгово-промисловою палатою України надано відповідь № 1124/05-5.4 ТОВ «Сади Донбасу» та розяснила, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яким звільнено осіб від виконання своїх обовязків визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Таким чином, зазначені обставини є встановленими.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі за текстом - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VІІ (надалі Закон № 1669).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (у наступному 9-4).

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, пункт 94 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою з приводу звільнення його як платника єдиного внеску від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Крім того, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період провадження антитерористичної операції» передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено судом вище, позивачем окрім заяви про звільнення від виконання обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» отримані сертифікати Торгово-промислової палати України щодо підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору) № 2853 від 04.02.2015, № 4549 від 22.06.2015 та листом Торгово-промисловою палатою України від 11.03.2015 № 1124/05-5.4 повідомлено ТОВ «Сади Донбасу» та розяснила, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яким звільнено осіб від виконання своїх обовязків визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування» на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону, тому є звільненим від сплати єдиного внеску.

Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Полтавка (Костянтинівський район), м.Костянтинівка.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить с.Полтавка (Костянтинівський район), м. Костянтинівка.

Як вже встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», яке розташовано в с. Полтавка, знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводиться антитерористична операція.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, яка на даний час триває.

Щодо тверджень відповідача про втрату чинності п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з 01.01.2016, суд зазначає наступне.

Станом на час прийняття Закону № 911-VIІІ, пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (яким певні особи звільняються від виконання зазначених вище обов'язків) на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII, мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію «9-4», а не «9-3». А ні Законом № 911-VIІІ, а ні будь-яким іншим законом приписи пункту 9-4 Закону № 2464-VI виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Суд зауважує, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Отже, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного вимоги приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні.

З урахуванням викладеного та скасованої постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі № 805/2341/16-а вимоги Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.04.2016 № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в частині недоїмки за попередній період (з травня 2015 року по грудень 2016 року) в розмірі 333 216,87 грн., тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2016 №Ю-218-23 сформована Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області за період з вересня 2015 року (20.10.2016) по травень 2016 року (21.06.2016) підлягає частковому скасуванню в розмірі 388 590,23 грн.

Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно внаслідок сплати позивачем єдиного внеску з 2016 року зараховує його в рахунок попередніх періодів, суд не приймає, оскільки така процедура прямо встановлена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та належить до повноважень контролюючих органів. До того ж правомірність зарахування коштів не є предметом даного позову.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу».

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2016.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.07.2016 в розмірі 399 606,90 грн. задовольнити частково.

Скасувати вимогу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 05.07.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) частково в розмірі 388 590,23 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» витрати зі сплати судового збору у сумі 5828 (пять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 07 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 07.12.2016 в присутності представника відповідача. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.