Постанова № 63366326, 26.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 р. Справа № 804/4192/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Рестарко» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рестарко» звернулось до суду із адміністративним позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправною та скасувати вимогу №876-17 від 16.05.2016р.; - визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №454/36052891 від 24.05.2016р.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, винесені відповідачем на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330 у загальному розмірі 242119,30грн., проте, позивач зазначає, що зазначена сума станом на момент винесення оскаржуваних рішень є не узгодженою, оскільки оскаржена в судовому порядку. Таким чином, оскаржувана вимога та рішення винесені протиправно та підлягають скасуванню

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 26.09.2016р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 №049138, Приватне підприємство «Рестарко» зареєстровано 23.07.2008р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська, як платник податків, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №7412 від 24.07.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська позивачу виставлена податкова вимога №876-17 від 16.05.2016р., згідно якої станом на 15.05.2016р. сума податкового боргу ПП «Рестарко» за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 242119,30грн.

Податкова вимога сформована у звязку з наявною заборгованістю перед бюджетом в сумі 242119,30 грн. внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та з регулювання обігу готівки.

Також, Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №454/36052891 від 24.05.2016р., яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ПП «Рестарко».

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі №2а/0470/1469/12, в січні 2011 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Рестарко" в якому просила стягнути суму штрафних санкцій у розмірі 242119грн. 30коп. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також з регулювання обігу готівки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська задоволено повністю, стягнуто суму штрафних (фінансових) санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємства Рестарко на користь держави у сумі 242 119,30 грн.

Вказаною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013р., постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року скасовано. У задоволенні позовних вимог Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська відмовлено в повному обсязі.

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі №2а-15085/10/0470, у листопаді 2010 року приватне підприємство Рестарко звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про визнання нечинними, протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року №0009992330 у сумі 18929,30 гривень та №0010002330 у сумі 223190 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані рішення про застосування фінансових санкцій від 10 червня 2010 року №0009992330 та №0010002330. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказаною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015р., постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року скасовано. Відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема: - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; - рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За правилами підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави.

Відповідно до п.2.2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №576 від 10.10.2013р., податкова вимога формується, якщо зокрема, платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (дійсний на момент виникнення спірних правовідносин), при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Судом встановлено, Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська позивачу сформовано податкову вимогу №876-17 від 16.05.2016р., згідно якої станом на 15.05.2016р. сума податкового боргу ПП «Рестарко» за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 242119,30грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №454/36052891 від 24.05.2016р., яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ПП «Рестарко».

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, оскаржувана податкова вимога сформована у звязку з наявною заборгованістю перед бюджетом в сумі 242119,30 грн. внаслідок несплати суми штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та з регулювання обігу готівки, нарахована за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330 у загальному розмірі 242119,30грн.

При цьому, вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330 позивачем були оскаржені в судовому порядку

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі №2а-15085/10/0470, за позовом ПП «Рестарко» до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про визнання нечинними, протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року №0009992330 та №0010002330, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року скасовано. Відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи норми діючого законодавства України, суд зазначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про відмову в задоволенні позову про оскарження рішення про визначення грошового зобов'язання таке зобов'язання стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов'язок самостійно погасити узгоджену суму у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.

Вказана правова позиція узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.08.2016 року № К/800/22784/16.

Таким чином, суд не приймає доводи позивача про те, що сума податкового боргу станом на момент винесення оскаржуваної вимоги є не узгодженою, оскільки оскаржена в судовому порядку, так як днем узгодження грошового зобов'язання в загальній сумі 242119,30грн., визначеного за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330, є день набрання законної сили ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015р. у справі №2а-15085/10/0470, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Несплачені позивачем податкові зобов'язання в сумі 242119,30грн., визначені за рішеннями від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330, стали податковим боргом 14.05.2015р.

Таким чином, у разі несплати визначеної в рішенні узгодженої суми податкових зобов'язань, податковий орган розпочинає процедуру стягнення, яка передбачає надсилання на адресу платника податку податкової вимоги.

Враховуючи викладене, а також факт несплати позивачем у встановлені Податковим кодексом України строки узгодженого грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 242119,30грн., визначеного рішеннями від 10.06.2010р. №0009992330 та №0010002330, суд доходить висновку про правомірність формування податкової вимоги №876-17 від 16.05.2016р. щодо сплати вказаної суми податкового боргу.

Щодо посилання позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі №2а/0470/1469/12, за позовом Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська до ПП «Рестарко» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 242119,30грн., якою у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, як на підставу неузгодження податкового зобовязання, суд вважає вказану позицію позивача необґрунтованою, оскільки Податковим кодексом України передбачено, що факт узгодження, в разі незгоди платника податків із рішенням податкового органу, визначається саме при зверненні такого платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним такого рішення, та не відноситься до справ за позовами податкових органів про стягнення податкового боргу.

Наведені законодавчі приписи зумовлюють законність дій відповідача із формування Приватному підприємству «Рестарко» оскаржуваної податкової вимоги та з прийняття рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при формуванні оскаржуваної податкової вимоги та прийнятті рішення про опис майна позивача у податкову заставу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Рестарко» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1