Постанова № 63366301, 22.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р. справа № 804/5889/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловського Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2016 року № Ю-0000141303, згідно з якою зобов'язано TOB НВП «Стальсервіс» сплатити недоїмку в розмірі 177 870,26 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 29.08.2016 року, згідно з яким, зобов'язано TOB НВП «Стальсервіс» сплатити штрафні санкції в розмірі 88 935,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про порушення контролюючим органом вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у частині визначення суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету, без урахування понижуючого коефіцієнту. Зазначені обставини зумовили необґрунтовані висновки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області під час проведення планової виїзної перевірки та призвели до прийняття спірних вимог та рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 року було відкрито провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання сторони не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" перебуває на обліку в Лівобережній обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу № 572 від 31.05.2016 року з 14.06.2016 р. по 27.07.2016 р. проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності TOB НВП «Стальсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2016 р.

За результатами перевірки був складений акт № 406/04-36-14-06/31646329 від 03.08.2016 р. про результати планової виїзної перевірки TOB НВП «Стальсервіс» та встановлено порушення:

- ПсБО 7 «Основні засоби», п.8 ПсБО 14 «Оренда», гі.29 Метрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2033 року № 561, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 201 5 рік на 224 230 грн.

- п. 9 прим. 5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, в результаті чого не сплачений до бюджету єдиний внесок у 2015 році на загальну суму 77 870,26 грн., у тому числі: за травень 2015 у розмірі 90 641,11 грн., за червень 2015 у розмірі 87 229,15 грн.

Відповідно до висновків Акту перевіркою встановлено, що при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у звязку з вагітністю та пологами) понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" з квітня по грудень 2015 року застосовувало понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ 38,66 % при нарахуванні заробітної плати (доходів) та лікарняних найманим особам, гідно п. 9 прим.5 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Але, в ході перевірки документів, які свідчать про суми нарахування єдиного внеску за травень та червень 2015 року встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" нараховувало заробітну плату працівникам (страхувальникам), які перебувають у трудових відносинах, нижче розміру мінімальної заробітної плати за травень, червень 2015 року та проводило донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати враховуючи норми статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи викладене підприємство не нарахувало єдиний внесок у розмірі 177870,26 грн. на суми заробітної плати та лікарняні за травень-червень 2015 року.

На підставі акта перевірки № 406/04-36-14-06/31646329 від 03.08.2016 р. відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 29.08.2016 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 88 935,13 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2016 року № Ю-0000141303 на суму 177 870,26 грн.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенню та вимозі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску контролюючим органом здійснено на підставі відомостей Звітів про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за травень-червень 2015 року, а також пов'язується з порушенням платником застосування понижуючого коефіцієнту.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із підпунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовано, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

На виконання вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем подано звітність про нарахування єдиного внеску за травень та червень 2015 із застосуванням понижуючого коефіцієнту до ставки єдиного внеску.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

Положеннями зазначеного Закону платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці, шляхом застосування роботодавцем коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02 березня 2015 року №219-VIII, що набрав чинності 13 березня 2015 року, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 95, згідно з яким страхувальникам при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надано право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску - за дотриманням певних умов.

При цьому Законом від 02 березня 2015 року №219 встановлено втрату чинності пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» розрахунок понижуючого коефіцієнта здійснювався відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

Відповідно до приписів частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" скористалось правом, наданим вищевказаними нормативно-правовими актами щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до ставки єдиного внеску.

Пунктом 95 Прикінцевих положень та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" розрахувало понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску з дотриманням вимог «а», «б», «в» пункту 95 Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Єдиною підставою для нарахування позивачу суми єдиного внеску та застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про те, що при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у звязку з вагітністю та пологами) понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Однак, відповідачем не спростовано виконання позивачем умов, передбачених підпунктом «а», «б», «в» пункту 95 Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", необхідних для застосування понижуючого коефіцієнта.

При цьому, суд зауважує, що норми чинного законодавства не ставлять застосування платником понижуючого коефіцієнту у залежність від здійснення донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати.

Об'єктом правопорушення, визначеного пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є правовідносини щодо донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Об'єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність ненарахування грошових зобов'язань у передбачених Законом розмірах. Відповідальність за приписами пункту 3 частини одинадцятої статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків або територіальний орган доходів і зборів донарахує не нарахований єдиний внесок. У цьому випадку сума штрафу становитиме 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано єдиний соціальний внесок за період з травня по червень 2015 року із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

З наведеного вбачається, що вимога та рішення відповідача не ґрунтуються на нормах законодавства України та фактично призводить до нарахування єдиного внеску та штрафів за відсутності порушень законодавства, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обовязку відповідача, останній у ході судового розгляду справи правомірності винесеної податкової та прийнятого рішення не довів, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги та рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2016 року № Ю-0000141303 на суму177 870,26 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 29.08.2016 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 88 935,13 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "СТАЛЬСЕРВИС" (код ЄДРПОУ 31646329) сплачений судовий збір у розмірі 4002,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі та розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1