Постанова № 63366208, 16.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/1063/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача 1: не з'явився,

представника відповідача 2:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ( відповідач 1 ), Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ( відповідач 2 ) про визнання протиправним та скасування висновку атестаційної комісії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку атестаційної комісії, визнання протиправними дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 13.10.2003 року по 06.11.2015 року позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України. Відповідно до наказу від 07.11.2015 №2 о/с Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 призначено з 07.11.2015 на посаду начальника сектору (патрульної поліції) Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та присвоєно спеціальне звання майор поліції.

08 червня 2016 року атестаційна комісія № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області прийняла рішення щодо позивача про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

З таким рішенням атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 08.06.2016 позивач не погоджується з тих підстав, що він не підлягав атестуванню, а висновки атестаційної комісії є необ'єктивними, при прийнятті рішення відносно ОСОБА_3 не були враховані усі критерії, визначені пунктом 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, зокрема, значний досвід його роботи, добросовісне та належне виконання функціональних обов'язків, наявність заохочень. Незгода позивача із вищенаведеним рішенням атестаційної комісії зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 14.09.2016 постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до журналу судового засідання, до участі в справі як другого відповідача залучено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області ( а.с. 68, 73 ).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та надані під час розгляду справи усні пояснення, просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ГУНП у Вінницькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях ( а.с. 145-147 ). Додатково зазначила, що рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00006027.0036696 від 08.06.2016, про службову невідповідність позивача займаній посаді прийнято з урахуванням показників тестування та за результатами проведеної співбесіди, а тому прийняте рішення відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює діяльність Національної поліції, в частині проведення атестування поліцейських та скасуванню не підлягає.

Відповідач 1 - представник атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову до суду не подав. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши доводи представника позивача, пояснення представника відповідача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 з 13.10.2003 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою про роботу в минулому та проходження служби ОСОБА_3 (а.с. 151 ).

Відповідно до пунктів 9, 12 Перехідних положень Закону України " Про Національну поліцію", в зв'язку з припиненням виконання функцій Головного управління МВС України у Вінницькій області та створенням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на підставі заяв позивача від 05.11.2015 та 07.11.2015 ( а.с. 165, 166 ), наказом ГУНП у Вінницькій області від 07.11.2015 № 2 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду начальника сектору (патрульної поліції) Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та присвоєно спеціальне звання майор поліції ( а.с. 148 ).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12.02.2016 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області" ( а.с. 108 ), з метою підготовки до оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15.02.2016 (пункт 1).

Цим же наказом передбачалося створити атестаційні комісії № 1-8 (пункт 2), погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження (пункт 3), а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області наказано скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 25.05.2016 № 620 «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області» ( а.с. 105-107 ) затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Судом встановлено, що 25.05.2016 начальником Тиврівського відділення поліції ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_3 складено атестаційний лист ( а.с. 160-162 ).

Як слідує з розділів І - ІІІ атестаційного листа позивач за період проходження служби характеризується з позитивної сторони, як досвідчений працівник, згідно з висновком прямого керівника займаній посаді відповідає. Позивач пройшов тестування на загальні здібності та навички набравши 9 бал із 60 можливих та професійне тестування набравши 24 бали із 60 можливих.

Разом з тим, як слідує з рішення атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформленого протоколом ОП №15.00006027.0036696 від 08.06.2016, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування усіма членами комісії ( а.с. 163).

Дане рішення було оскаржене позивачем до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, однак згідно рішення оформленого протоколом ОП № 15.00006855.0036696 від 24.06.2016 апеляційна атестаційна комісія дійшла висновку, що подана ОСОБА_3 скарга розгляду не підлягає ( а.с. 4 ).

Не погоджуючись з таким рішенням атестаційної комісії, оформленим протоколом ОП № 15.00006027.0036696 від 08.06.2016, вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи заявлений позов по суті вимог суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення Національної поліції України №641 від 02.09.2015 утворену Національної поліцію України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015, який набрав чинності з 07.11.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Законом визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону України Про Національну поліцію, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Приписами ч.1 - 2 ст. 49 Закону України Про Національну поліцію визначено, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою. Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як встановлено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Таким чином, аналіз вищенаведених пунктів 9, 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ свідчить про те, що вказані норми не визначають будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначають порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 9, 12 Перехідних положень Закону України Про Національну поліцію, в зв'язку з припиненням виконання функцій Головним управлінням МВС України у Вінницькій області, та створенням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на підставі заяв ОСОБА_3 від 05.11.2015 та 07.11.2015 (а.с. 165, 166 ), наказом ГУ Національної поліції у Вінницькій області №2 о/с від 07 листопада 2015 року позивача призначено на посаду начальника сектору (патрульної поліції) Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та присвоєно спеціальне звання майор поліції.

При цьому, зазначений наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, а також свідчить про те, що Головним управлінням Національної поліції України у Вінницькій області, як безпосереднім роботодавцем, фактично визнано позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом №580-VІІІ.

Зазначений наказ не дозволяє будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Прийнявши його ГУНПУ у Вінницькій області взяло на себе відповідальність за його достовірність, а саме за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію.

До того ж слід зауважити, що відповідно до вищевказаної норми видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Частиною 1 ст. 58 Закону України Про Національну поліцію зазначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Враховуючи, що в наказі про призначення позивача на посаду поліцейського від 07 листопада 2015 року №2 о/с відсутнє посилання на підстави, визначені частиною другою статті 58 Закону України Про Національну поліцію, останній вважається таким, що був прийнятий на службу до Національної поліції України безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського.

Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених Законом.

Так, частиною 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у частині 2 статті 57 Закону України Про Національну поліцію підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

У відповідності до ст. 57 Закону України Про Національну поліцію розроблена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890) (далі - Інструкція № 1465).

В п. 3 розділу І Інструкція № 1465 визначено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже ст. 57 Закону України Про Національну поліцію та п. 3 розділу І Інструкція №1465 визначено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських.

Позиція відповідача в даній справі зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України Про Національну поліцію.

Проте, наведені доводи щодо призначення атестування суд відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України Про Національну поліцію.

Закон України Про Національну поліцію не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України Про Національну поліцію.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону України Про Національну поліцію мету атестування відповідач необґрунтовано розцінює як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Крім того, правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України Про професійний розвиток працівників від 12.01.2012 р. №4312-VI.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України Про професійний розвиток працівників та Закону України Про Національну поліцію.

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. При цьому, пунктом 8 Розділу ІV Інструкції визначено перелік відомостей про поліцейського, які зазначаються в атестаційному листі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як встановлено судом, безпосереднім керівником позивача - начальником Тиврівського відділення поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 складено атестаційний лист ( а.с. 160-161 ).

Як слідує з розділів І - ІІ зазначеного атестаційного листа, позивач згідно з висновком прямого керівника - т.в.о. начальника ГУНП у Вінницькій області займаній посаді відповідає. За змістом атестаційного листа, характеристика позивача є позитивною щодо особистих, професійних та ділових якостей.

Згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обовязковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань - 120, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності та навички) (пункт 18 розділу V Інструкції).

З матеріалів справи слідує, що позивач пройшов тестування на загальні здібності та навички набравши 9 бал із 60 можливих та професійне тестування набравши 24 бали із 60 можливих ( а.с. 162 ).

Відповідно до пунктів 11, 12 Розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Зокрема, це декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 ЗУ Про очищення влади, інформація з відкритих джерел.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з членами атестаційної комісії, яка за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до інформації, зазначеної в протоколі ОП № 15.00006027.0036696 від 08.06.2016, судом встановлено, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, атестаційною комісією прийнято рішення займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На думку суду, висновок про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Приписами Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (п.15). Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7)результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження) (п.16).

Водночас судом встановлено, що позивач понад 12 років прослужив в органах внутрішніх справ, має задовільні показники в роботі, характеризується виключно з позитивної сторони, як грамотний фахівець, який сумлінно ставиться до виконання службових обов'язків та постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Матеріалами справи підтверджується, що позивач за висновками прямого керівника - займаній посаді відповідає. Відтак, вищевказана інформація безпідставно не була врахована атестаційною комісією.

Отже, вирішуючи питання відповідності поліцейського займаній посаді за наслідками атестування атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції, що, на думку суду, не було зроблено в повній мірі.

Будьяких доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача відповідач суду не надав. Крім того, судом враховано, що під час проведення співбесіди не вівся аудіо чи відео запис, що не заборонено Інструкцією, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити інформацію, викладену в додатку №1 до протоколу, на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди ( а.с. 163 ), в той час як позивач стверджує про її невідповідність.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції метою атестування поліцейських є оцінка їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Отже, при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлене протоколом ОП №15.00006027.0036696 від 08.06.2016, в частині результатів атестування ОСОБА_3 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є безпідставним та таким, що не ґрунтуються на вимогах Інструкції та Закону України Про Національну поліцію, прийняте відповідачем без врахування усіх обставин, та є таким, що безпосередньо порушує права позивача з питань проходження публічної служби.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.57 Закону України Про Національну поліцію та п.3 розділу І Інструкція № 1465, відповідачем повинні бути визначені передумови для проведення атестування, а саме: чи то атестування призначається для вирішення питання про призначення позивача на вищу посаду, чи для вирішення питання про переміщення, чи звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, тобто з урахуванням конкретного підпункту ч. 2 ст.57 вказаного Закону та Інструкції. Також зазначене повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав для призначення позивача на вищу посаду чи для вирішення питання про переміщення чи звільнення зі служби, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, такі передумови та підстави відносно позивача відсутні. Відповідачем суду не надано жодного належного доказу існування підстав для проведення атестування позивача.

За таких обставин, відсутні підстави передбачені ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" щодо направлення ОСОБА_3 для атестування, а відтак оскаржуване рішення Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 08 червня 2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00006027.0036696, є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначена правова позиція щодо спірних правовідносин в повній мірі узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові Пленуму №11 від 29 вересня 2016 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасування висновок атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлений протоколом ОП №15.00006027.0036696 від 08.06.2016, щодо ОСОБА_3 з формулюванням "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідальність".

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна