Постанова № 63365353, 12.12.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3876/16-а

2-а/636/302/16

Постанова

Іменем України

05 грудня 2016 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Панаід І.В.,

секретаря судового засідання Веприцької С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,-

встановив:

08 листопада 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Чугуївського міського суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі щодо відмови їй в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до 3 абз. 6 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; скасувати рішення Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 15.09.2016 р. № 6796-02/23 про відмову позивачу у призначенні пенсії; зобовязати Чугуївське обєднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до 3 абз. 6 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як вдові учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, померлого у звязку з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 29.08.2016 р.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Чугуївського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 15.09.2016 р. № 6796-02/23 було відмовлено в призначені вказаної пенсії з тих підстав, що її померлий чоловік під час виконання обовязків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був військовозобовязаним а не військовослужбовцем, а тому позивач, як його дружина не має право на дострокове призначення пенсії за віком.

Позивач позов підтримала, в подальшому до зали судового засідання не зявилась, надала письмову заяву, справу просила розглядати без її участі.

Представник відповідача проти позову заперечував, в подальшому до зали судових засідань також не зявився подавши через канцелярію заяву якою підтримав долучені до справи письмові заперечення, та просив суд розглянути справу без його участі.

У звязку з зазначеним суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до довідки військової частини 83279 № 1735/12 ОСОБА_2 у період з 03 вересня по 15 жовтня 1986 р. був призваний на учбові збори і за ним відповідно ст. 72 Закону СРСР про загальний військовий обовязок за місцем його роботи зберігався середній заробіток. (а.с.13).

Експертним висновком Харківської міжвідомчої експертної комісії № 8614 від 15 березня 2001 р., було встановлено, що отримані ОСОБА_2 захворювання були повязані з виконанням останнім військового обовязку по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.12).

Відповідно до посвідчення серії Б №481495 виданого УПСЗН Чугуївської райдержадміністрації Харківської області 27.11.2001 р. ОСОБА_2 був є інвалідом 3-ї групи, та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. (а.с.15).

30 серпня 2007 року чоловік позивача ОСОБА_2 отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, серія А № 105610, згідно з яким він мав право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 14)

28 липня 2015 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 513510 виданим виконавчим комітетом Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області 30.07.2015 р. (а.с.10).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, яке призвело до смерті, повязане з виконанням обовязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.(а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 звернулась до Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 Розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що її чоловік був лівкідатором наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи, та помер 28.07.2015 р., внаслідок захворювання повязаного з виконанням обовязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Чугуївського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 15.09.2016 р. № 6796-02/23 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в призначені вказаної пенсії з тих підстав, що її померлий чоловік під час виконання обовязків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був військовозобовязаним а не військовослужбовцем, а тому позивач, як його дружина не має право на дострокове призначення пенсії за віком. (а.с.9).

Факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-ВЛ № 350593, виданим 06.11.1982 р. Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області. (а.с. 18).

Відповідно до довідки виданої Харківською обласною державною адміністрацією № 387 від 13.08.2015 р., дружина померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого повязана з Чорнобильською катастрофою ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11,12, 20, 23 і 27 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 19).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

За правилами статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

У період перебування ОСОБА_2 на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок».

Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.

За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон «Про військовий обовязок та військову службу».

Відповідно до частини дев'ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 6 грудня1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Можливість отримання пільги, передбаченої абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.03.2016 р. у справі №398/5910/14-а.

Відповідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно наявних в матеріалах справи даних, ОСОБА_1 має статус особи, на яку розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також дія п. 3 абз.6 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки є дружиною померлого громадянина з числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого повязана з Чорнобильською катастрофою, досягла 50 річного віку, повторно шлюб не брала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення їй дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 абз.6 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як вдова учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, померлого у звязку з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак дії відповідача щодо відмови у призначені позивачу такої пенсії, є протиправними.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує в порядку ст. 94 КАС України, отже з відповідача на користь позивача повинні бути стягнені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 128, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України,-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чугуївського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 абзацу 6 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Скасувати Рішення Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 15.09.2016 № 6796-02/23 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобовязати Чугуївське обєднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року дострокову пенсію за віком відповідно до п. 3 абзацу 6 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як вдові учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, померлого у звязку з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення з надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя