Ухвала суду № 63363680, 12.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19349/16-к

н/п 1-кс/640/9554/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

при секретарі - Ворончук Н.А.,

за участю слідчого - Сорського О.І.,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Сорського О.І. по кримінальному провадженню № 12016220000001074, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2016 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Сорського О.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Гудзь В.В., по кримінальному провадженню № 12016220000001074 від 07.10.2016 року, в якому слідчий просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадження СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, що 07.10.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000001074 із попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 190 КК України, за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» ОСОБА_6, щодо протиправних дій невстановлених осіб, які шахрайським шляхом, ввівши в оману працівників реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, надавши лист №1724-12-2 від 05.06.2015 виконаний від імені АО «Банк Золоті Ворота» із завідомо недостовірними відомостями про нібито погашення заборгованості за іпотечним договором №11-064 від 29.04.2011, зняли обтяження з квартири АДРЕСА_2, та 17.06.2016 та перереєстрували право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна, чим спричинили шкоду ПАТ «Банк Золоті Ворота» в особливо великому розмірі.

У відповідності до ст. 58 КПК України, постановою від 11.10.2016 року ОСОБА_6 - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» залучено до кримінального провадження у якості представника потерпілого.

05.12.2016 до СУ ГУНП в Харківській області від представника потерпілого ОСОБА_6 надійшов цивільний позов про стягнення з осіб, винних у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» спричиненої майнової шкоди в розмірі 2 380 000,00 грн.

Крім того, 05.12.2016 до СУ ГУНП в Харківській області надійшло клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» ОСОБА_6, в якому останній, відповідно до ст. 55, 56, 58, 61, 170, 220 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (відповідно до цивільного позову), та запобігання можливості відчуження квартири АДРЕСА_3, клопоче про накладення арешту на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до Інформаційної довідки № 74905080 від 06.12.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано як спільна часткова власність за ОСОБА_3 (4/5) та ОСОБА_4 (1/5).

Відповідно до постанови, винесеної 11.10.2016 у порядку ст. 98, 110 КПК України, квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному проваджені № 12016220000001074 від 07.10.2016, у зв'язку із тим що вказаний об'єкт нерухомого майна є об'єктом кримінально протиправних дій, право власності на який набуто кримінально протиправним шляхом.

Слідчий зазначає, що з метою забезпечення збереження речових доказівта відшкодування шкоди, завданої ПАТ «Банк Золоті Ворота» внаслідок кримінального правопорушення (відповідно до цивільного позову), орган досудового розслідування просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності.

При розгляді клопотання в судовому засіданні слідчий його підтримав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - власники майна у судове засідання не викликались, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12016220000001074, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а тому з метою забезпеченнязбереження речового доказу, а також забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої ПАТ «Банк Золоті Ворота» внаслідок кримінального правопорушення, запобігання можливості відчуження нерухомого майна, вважає за доцільне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Сорського О.І. по кримінальному провадженню № 12016220000001074, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський