Рішення № 63363395, 09.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8583/16-ц

Провадження № 2/639/2627/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № HAEDRX01420304 від 22.06.2006 року у сумі 20664,08 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідач 22.06.2006 року отримав кредит у розмірі 878,87 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк". Відповідно Статуту ПАТ КБ"ПриватБанкна підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" наПАТ КБ «ПриватБанк». 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, але відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 24.10.2016 року має заборгованість у загальній сумі- 45109,25грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі811,13 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 11931,24 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 133,62 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 32233,26 грн.Від цієї суми заборгованості віднімається сума заборгованості у розмірі 25905,36 грн., яка була задоволена рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.12.2013 року та стягнута з ОСОБА_1 на користь позивача, різниця становить 19203,89 грн., а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 960,19 грн. штраф (процентна складова), внаслідок чого заборгованість до стягнення становить 20664,08 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, у позові зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, ПАК КБ "Приватбанк" не заперечує проти розгляду справи без участі представника позивача в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України повідомлявся про час і місце розгляду справи, однак судова повістка від відповідача повернулася до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 24).

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідачем також не подано заяви про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява) , вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані позивачем письмові докази , що містяться в матеріалах справи, надавши їм оцінку в їх сукупності, дійшов висновку про необхідність залишення позову без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк".

Відповідач 22.06.2006 року отримав у ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит у розмірі 878,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей526,527,530ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач зобовязався відповідно доп.3.2.7 «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду й неустойку, не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, відповідно доякоїдоговором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідностатті 628ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти),визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом,відповідачкапорушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК Українипередбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті1054та частини другої статті1050ЦК Українинаслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено частиною другою ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. При цьому, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " розяснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обовязок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобовязаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Так, дослідивши надані по справі докази, суд зазначає, що позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано суду достатніх належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки, як вбачається із наданого розрахунку, який проведено станом на 24.10.2016 року, відсутні жодні відомості про нарахування заборгованості та інших платежів за період з 30.11.2007 року по 24.10.2016 року. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить розгорнутих відомостей, з яких було б можливим прослідкувати дати нарахування сум прострочених платежів, а саме заборгованості за процентами та пені. Таким чином, позивачем не надано достатніх та належних доказів для підтвердження наявності заборгованості у відповідача за вказаним кредитним договором на суму 20664,08 грн.

Відповідно до ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.4 ст. 60 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212 -215, 224 ЦПК України , ст..ст. 549, 598,599, 625, 526,527,530,1054ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк