Постанова № 63363, 04.08.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" серпня 2006 р.  Справа № 4/2516

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Лозинської І.В.

при секретарі Заруцькій О.О.

за участю представників сторін

від позивача Басиста Т.П., дор. №04/41 від 04.02.06р.;

від відповідача ОСОБА_1, дов. ВВТ №НОМЕР_1; ОСОБА_2 - представник

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира (м. Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 401,78 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.07.06р. до 03.08.06р., з 03.08.06р. до 04.08.06р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 401,78 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача позов підтримала.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.07.06р., зокрема, вважають, що відповідно до п.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статей 14 і 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV (набрав чинності з 01.01.04р.), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,10,15 ст.11 цього Закону.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.3 ст.18 названого Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз.6 ч.6 ст.20 названого Закону, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до ч.10 і ч.12 ст.20 названого Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідач - приватний підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконкомом Житомирської міської Ради 11.01.05р. за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2 та є платником єдиного податку, а у позивача зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (страхових внесків) за №НОМЕР_3 і, відповідно до вимог зазначеного Закону, а також Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №НОМЕР_4, зобов'язана сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.

В статті 6 вищезазначеного Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з цим на думку відповідача він не може бути платником збору (страхових внесків), оскільки є платником єдиного податку.

Господарський суд вважає, що з врахуванням конституційного принципу верховенства права, вказаний Указ Президента України не може бути застосований в даному випадку, оскільки пріоритет в регулюванні відносин сторін, що є предметом судового розгляду, має вищий за ієрархією нормативний акт, тобто Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого Законом №1058-ІV, утворилась заборгованість перед позивачем. Зокрема, позивачем було встановлено, що приватний підприємець вірно нарахував страхові внески в Додатку 26 - звіті про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік (а.с.11) в сумі 83,84 грн. за лютий та березень місяць 2005 року.

Проте, позивачем відкореговано розмір страхового внеску за березень 2005р. до суми 81грн. 14коп. з підстав, зазначених в обґрунтованому розрахунку від 04.08.2006р. вих. №НОМЕР_5.

В той же час, за період з 01.05.2005р. по 31.07.2005р. відповідачем були нараховані внески в сумі меншій ніж мінімальний розмір страхового внеску за 2005р., що суперечить вимогам норм ч. 1 ст. 19 та п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п. 5.3.3 п. 5.3 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", внаслідок чого позивачем було нараховано доплати до мінімального страхового внеску за вказаний період в розмірі 236,80грн., що підтверджується Актом №НОМЕР_6 про факт нарахування сум страхових внесків, які підлягають доплаті до мінімального страхового внеску (а.с.7,8), обґрунтованим розрахунком позивача №НОМЕР_5 від 04.08.06р. та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону від 09.07.03р. №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.105 Закону від 09.07.03 р. № 1058-ІV, страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

При невиконанні обов'язку по сплаті нарахованих сум, орган Пенсійного фонду має право звернутись з позовом до господарського суду (абз.8 ч.3 ст.106 Закону №1058-ІV).

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 401,78 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (236,80+83,84+81,14).

Судові витрати по сплаті судового збору стягненню на підлягають відповідно до ч.4 ст.94 КАС України.

На підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97-ВР, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2:

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира, м.Житомир, вул.Перемоги,55, ідентифікаційний код 20404900 - 401,78 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Лозинська І.В.

Дата виготовлення постанови в повному обсязі ______

Віддрукувати: 3 прим.:

1 - в справу

2,3 - сторонам