Ухвала суду № 63361686, 12.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15857/16-к

Провадження № 11-сс/779/239/2016

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Повзло В.В.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3

з участю секретаря Василаш Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4, що діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ», на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2016 року про задоволення клопотання про накладення арешту на предмети, речі та документи, що належать ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» -

за участю прокурора Доскоча М.М.

захисника ОСОБА_4

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді як передчасну та необґрунтовану. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що в ході обшуку слідчим отримано усі документи, що свідчать про походження та якість бензину, який зберігається на АЗС «БРСМ Нафта». Вважає, що документи підтверджують факт придбання паливно-мастильних товарів АЗС «БРСМ Нафта» відповідно до вимог законодавства. На думку апелянта, матеріали, долучені до клопотання про арешт майна, не містять жодного доказу, який свідчив би про те, що вилучені паливно-мастильні матеріали є підробленими, оскільки сам факт невідповідністі вимогам ДСТУ 4839:2007 може свідчить лише про неналежну якість пального марки «А-95». Вважає, що відсутня обовязкова ознака складу злочину, а саме мета збуту підроблених підакцизних товарів, а така ознака як невідповідність ДСТУ, - не є кваліфікуючою за ст. 204 КК України. Посилається на те, що предметом даного кримінального правопорушення є виключно бензин марки «А-95», в той час як арешт накладено на інші паливно-мастильні матеріали та майно АЗС ТОВ «СТЕЙЛ ОІЛ», що не мали відношення до справи та яке не може бути речовим доказом по даній справі відповідно до вимог ст. 98 КПК України. Вважає, що слідчим не доведено які ж самі дії можуть вчинити службові особи ТОВ «СТЕЙЛ ОІЛ» для наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України по відношенню до вилученого під час обшуку майна. Посилається на те, що на теперішній час у слідчого немає потреби у збережені всієї кількості вилучених нафтопродуктів, оскільки всі необхідні зразки були відібрані слідчим та направлені на експертизу. Вказує на те, що слідчим не надані копії протоколів обшуку, в межах яких було вилучено майно, яке він просить арештувати. Вважає, що слідчий грубо порушив вимоги Інструкції щодо взяття проб нафти ДСТУ 4488, про що зазначалось у протоколах обшуку. Посилається на те, що арешт майна повністю паралізував роботу підприємства. Вказує, що клопотання було подано слідчим після спливу 72 год., що, на думку апелянта, є порушенням ст. 235 КПК України. Вважає, що слідчим суддею накладено арешт на майно, що не відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №32016090000000092 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Накладено арешт на предмети, речі та документи, які було вилучено 25.11.2016 року, в ході проведення обшуку АЗС «БРСМ Нафта», що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ-39436796), яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Вовчківці, вул. Левка, 33А, а саме: документи та паливно-мастильні матеріали, які визнано речовими доказами, зокрема: копію сертифікату відповідності №DIN.00146-16 та копію паспорту №1251 на 1 арк.; копію декларації про відповідність №341/838 на 1 арк.; копію сертифікату відповідності серія ВГ №UA1.174.0021668-16 на 1 арк.; копію сертифікату відповідності №DIN.00146-16 на 1 арк.; копію паспорту якості №4/10-1 від 06.10.2016 року на 1 арк.; копію сертифікату відповідності серія ВГ №UA1.094.0011728-16 на 1 арк.; чеки за №182838, №182845, №182840, №182843 від 25.11.2016 року; паливно-мастильні матеріали у чотирьох резервуарах, а саме: резервуар під №1 в якому міститься «ДП» в кількості 11 147,5 л.; резервуар під №2 в якому міститься бензин «А-92» в кількості 7 411,37 л.; резервуар під №3 в якому міститься бензин «А-95» в кількості 13 823,15 л.; резервуар під №4 в якому міститься бензин «А-95 Євро» в кількості 14 147,5 л.

Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту є підставним та доцільним, та з метою повного, всебічного та неупередженого зясування всіх обставин кримінального провадження, а також прийняття законного і обґрунтованого рішення та досягнення завдань даного кримінального провадження воно підлягає задоволенню (а.п. 35-36).

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_4, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів судової справи та кримінального провадження вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню за письмовою заявою ОСОБА_6, згідно якої, невстановлені особи на АЗС «БРСМ Нафта», які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Вовчківці, вул. Левка, 33А та Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Олієво-Королівка, вул. Галицька, 1А, здійснюють реалізацію незаконно виготовленого пального.

На підставі ухвали слідчого суддів, 25.11.2016 року проведений обшук АЗС «БРСМ Нафта», в ході якого вилучені паливно-мастильні матеріали та документи, що визнані речовими доказами.

З метою повного, всебічного та неупередженого зясування всіх обставин кримінального провадження, слідчий звернувся до суду з клопотання про накладення арешту на майно, вилученого під час обшуку, мотивуючи своє прохання тим, що вилучені паливно-мастильні матеріали та документи є предметом кримінального правопорушення, які визнані речовими доказами та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (а.п. 2-4).

Апеляційним розглядом провадження встановлено, що при розгляді клопотання, слідчим суддею відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 171 КПК України була перевірена дата його надходження до суду, відповідність його вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та наявність оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтував доводи клопотання, після чого зроблений законний та обґрунтований висновок про дотримання слідчим процесуального строку звернення із зазначеним клопотанням до суду для розгляду по суті.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в тій частині, що клопотання слідчим подано на виконання ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, якою надано строк для усунення недоліків, проти вказаного факту не заперечувала сторона захисту, тому доводи апелянта з приводу недотримання слідчим процесуальних строків направлення клопотання про арешт майна до суду є необґрунтованими.

Обовязковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як видно з матеріалів справи, ухвала слідчого судді відповідає цим вимогам кримінального процесуального закону.

Ухвала суду вмотивована, в неї належним чином вказані всі факти і обставини, покладені в основу прийнятого слідчим суддею рішення.

При вирішені питання про накладення арешту на майно, слідчому судді передусім слід зясувати чи є вказане майно об'єктом кримінально протиправних дій та чи зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Слідчим була доведена необхідність застосування арешту майна, на підставі чого судом прийнято мотивоване рішення про його задоволення.

При розгляді клопотання слідчого про арешт майна, що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», слідчий суддя у повному обсязі встановив правову підставу для накладення арешту на предмети, речі та документи, які було вилучено 25.11.2016 року, в ході проведення обшуку АЗС «БРСМ Нафта», які відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України можуть бути предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом під час розслідування кримінального провадження №32016090000000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кваліфікацією за ч. 1 ст. 204 КК України за фактом вчинення невстановленими особами незаконного зберігання, з метою збуту та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, які не відповідають вимогам ДСТУ 4839:2007

Крім того, слідчим суддею також у повному обсязі були проаналізовані та оцінені з приводу достатності надані слідчим докази, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що предметом даного кримінального правопорушення є виключно бензин марки «А-95», в той час як арешт накладено на інші паливно-мастильні матеріали та майно АЗС ТОВ «СТЕЙЛ ОІЛ», то приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя дотримався всіх вимог, передбачених главою 17 КПК України, з урахуванням передбаченій у санкції ст. 204 КК України конфіскації незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, справу було порушено органами досудового розслідування за фактом вчинення невстановленими особами незаконного зберігання, з метою збуту та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, які не відповідають вимогам ДСТУ 4839:2007, та внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (а.п. 5).

Відомостей щодо конкретного види бензину фабула обвинувачення не містить, у звязку із чим, доводи апелянта про незаконний арешт інших паливно-мастильні матеріали та майна АЗС ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» окрім бензину «А-95», є безпідставними.

Крім того, накладення арешту оскаржуваною ухвалою, не позбавляє апелянта, в подальшому, після отримання слідчим експертних досліджень або висновків, стосовно паливно-мастильних матеріалів, права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку ст.174 КПК України.

Також, слідчим суддею було в повному обсязі досліджені надані матеріали з урахуванням розміру можливої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, слідчим суддею при накладенні арешту на предмети, речі та документи, що належать ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», були враховані його наслідки для третіх осіб.

При обмеженні права власності на арештоване майно та документи слідчий суддя керувався принципами розумності та співрозмірності.

Твердження апелянта про те, що арешт майна повністю паралізував роботу підприємства є надуманими та неспроможними, оскільки слідчим суддею накладено арешт на копії документів та паливно-мастильні матеріали у чотирьох резервуарах, що містять в собі певну визначену резервуарами кількість літрів, тому це не перешкоджає ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» продовжувати свою діяльність.

Стосовно доводів апелянта в частині того, що слідчим були порушені вимоги Інструкції щодо взяття проб нафти ДСТУ 4488, то вказані твердження не є предметом розгляду у вказаному апеляційному провадженню, де вирішується питання щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Доводи апелянта про те, що на теперішній час відсутня потреба у збережені всієї кількості вилучених нафтопродуктів, оскільки всі необхідні зразки вже були направлені на експертизу не є підставою для визнання ухвали слідчого судді незаконною та її скасуванню.

Щодо ненадання слідчим копій протоколів обшуку, в межах яких було вилучено майно, яке він просить арештувати, то вказана обставина, на думку колегії суддів не впливає на законність та обґрунтованість, прийнятого слідчим суддею рішення щодо накладення арешту на майно.

Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, вважає іі законною, обґрунтованою та вмотивованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4, що діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ», залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2016 року про задоволення клопотання про накладення арешту на предмети, речі та документи, які було вилучено 25.11.2016 року, в ході проведення обшуку АЗС «БРСМ Нафта», що належить ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ-39436796), яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Вовчківці, вул. Левка, 33А, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло