Постанова № 63361635, 12.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14486/16-п

Провадження № 33/779/284/2016

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір,

в с т а н о в и в :

Оскарженою постановою судді встановлено, що 30 жовтня 2016 року о 21 год. 02 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Лесі Українки, 7, ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, а саме, керував автомобілем «Фольксваген Пассат» д.н.з. АТ 54273 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, почервоніння обличчя. Згідно медичного висновку № 604 ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

На вказане рішення судді Никифорук В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі за відсутністю складу правопорушення. Таку позицію мотивує тим, що вважає дану постанову винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Стверджує, що при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення. Зазначає, що 28 листопада 2016 року він виявив відсутність належного йому посвідчення водія, яке завжди зберігалося у речовому відсіку його автомобіля «Фольксваген Пассат» д.н.з. RP 54273. В результаті пошуків випадково дізнався про судове рішення в справі про адміністративне правопорушення щодо нього. Жодних адміністративних матеріалів, як і жодних повідомлень про час та місце розгляду справи він не отримував. Йому не відомо, хто без його дозволу чи за його відсутності міг користуватися належним йому транспортним засобом. Наголошує, що 30 жовтня 2016 року він не користувався цим автомобілем, а отже, не міг бути зупиненим правоохоронцями та проходити освідчення на стан алкогольного спяніння в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері. Вважає, що переконатися в правдивості його тверджень можливо, переглянувши відео з нагрудних камер правоохоронців, або ж інших камер спостереження. Зазначає, що суд відступив від принципів повноти та обєктивності судового розгляду і порушив вимоги п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року за № 14.

В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Захиснику ОСОБА_3 розяснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на тому, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він не керував у той день зазначеним транспортним засобом, а отже не міг вчинити даного адміністративного правопорушення. Просив переглянути диск з відеозаписами, що міститься в матеріалах справи.

Захисник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просить її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду клопотання ОСОБА_2 задоволено та переглянуто відеозаписи з диску, що міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із матеріалів справи, цих вимог закону суддею у повній мірі дотримано не було.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи міститься компакт-диск «DVD» ( конверт а.с. 4), який не досліджувався судом першої інстанції у звязку з відсутністю такого клопотання та неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.

Під час перегляду компакт-диску, який є в матеріалах справи (а.с. 4) в суді апеляційної інстанції зясовано, що ОСОБА_2 не знаходився за кермом транспортного засобу під час його зупинки працівниками поліції, не здійснював керування ним та не проходив на вимогу працівників поліції медичний огляд на стан алкогольного спяніння в закладі охорони здоровя.

Після перегляду вказаного диску ОСОБА_2 повідомив, що впізнав у цій особі свого молодшого рідного брата ОСОБА_4

Захисником ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_4, вказане клопотання задоволено.

В судовому засіданні апеляційного суду свідку ОСОБА_4 розяснені права, передбачені ст. 272 КУпАП.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що дійсно саме він 30 жовтня близько 21 год. керував автомобілем марки «Фольксваген Пассат» з номерним знаком RP 54273, що належить його брату ОСОБА_2 та був зупинений працівниками поліції. На їхню вимогу він предявив випадково документи свого брата. Також підтвердив, що працівники поліції доставили його до закладу охорони здоровя, де він проходив медичний огляд на стан алкогольного спяніння. Як працівникам поліції під час складання протоколу так і працівникам лікарні не назвав своє справжнє ім`я.

Вказані обставини повністю підтверджуються змістом відеофайлів на компакт-диску, який міститься в матеріалах справи, будь-які сумніви в тому, що особа, яка керувала транспортним засобом та проходила медичний огляд є саме ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, відносно якого складено протокол, відсутні.

Так, за змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 106275 від 30 жовтня 2016 року (а.с. 1), він складений щодо ОСОБА_2.

Однак, враховуючи досліджені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції докази, пояснення надані ОСОБА_2 і свідком ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції, приходжу до висновку, що рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 було прийнято працівниками поліції без належного встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя при прийнятті оскаржуваного рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, послався як на докази вчинення апелянтом адміністративного правопорушення на протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 106275 від 30 жовтня 2016 року та на висновок Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру № 604 від 30 жовтня 2016 року. Будь-які інші докази суддею не досліджувалися.

Відтак, судом першої інстанції в порушення вимог КУпАП притягнуто до відповідальності особу, дані якої помилково зазначено під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у звязку з неналежним встановленням особи працівниками поліції під час складання протоколу.

Суддя, розглядаючи справу, повинен був, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Проте суддя не виконав цієї вимоги закону, а тому приходжу висновку, що оскаржена постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

Тому, вважаю доводи апеляційної скарги про те, що суд не вжив вичерпних заходів для з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення та особи правопорушника слушними, а висновки суду першої інстанції щодо обставини події, а саме, що 30 жовтня 2016 року о 21 год. 02 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Лесі Українки, 7, ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, оскільки вони спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, вищевикладені порушення, що встановлені під час розгляду апеляційної скарги, поза всяким розумним сумнівом свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому постанову судді належить скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2016 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1