Ухвала суду № 63361526, 13.12.2016, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1865/16-к

Провадження № 1-кс/352/339/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 грудня 2016 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

з участю прокурора Софяк А.В.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

секретаря Пилипів М.В.

розглянув клопотання слідчого СВ Тисменицького ВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого відповідно до вимог ст.89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 затриманий «12» грудня 2016 р.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного,-

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № № 12010090250000521 від 03.12.2016 р., відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Підозрюваного ОСОБА_3 доставлено в судове засідання у відповідності до ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу.

Підозрюваний отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його особистим підписом у клопотанні.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, а саме у тому, що він 28.11.2016 р. о 20 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_6, що в с. Пшеничники, вул. Б. Хмельницького, 23, Тисменицького району Івано-Франківської області, та, скориставшись тим, що власник господарства знаходився в житловому будинку і за його діями ніхто не спостерігав, проник всередину господарського приміщення, звідки викрав деревооброблювальну машину ИЭ-6009А, заводський номер 2557, 1998 року випуску, вартістю 6500 грн. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

21 червня 2016 р. на розгляд Тисменицького районного суду направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Однак, обвинувачений ОСОБА_3 переховувався від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, його місце перебування було невідоме. Ухвалою Тисменицького районного суду від 06.10.2016 р. оголошено розшук ОСОБА_3, кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого та надано дозвіл на його затримання з метою приводу. 12 грудня 2016 р. оперативними працівниками поліції на виконання ухвали Тисменицького районного суду здійснено затримання підозрюваного ОСОБА_3

12.12.2016 р. ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 і просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував своєї вини в інкримінованому неправомірному діянні, однак, просив обрати йому менш суворий запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого неправомірного діяння, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3; з урахуванням того, що підозрюваний переховувався від суду у рамках першого кримінального провадження за ч.1 ст.185 КК України, тому ухвалою Тисменицького районного суду від 06.10.2016 р. оголошено його розшук, кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду; з огляду на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від органу досудового слідства та суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, - вважаю недостатнім застосування у даному випадку більш мяких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам та приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

До підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обовязків та запобігти доведеним ризикам.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою слід обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 06 год. 00 хв. 12 грудня 2016 р.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 194, 196, 197, 205 КПК України слідчий суддя-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк 60 днів, тобто до 06 год. 00 хв. 09 лютого 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат у сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37316005000355 ТУ ДСА України у Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 26289647, банк одержувача: ГУДКСУ у Івано-Франківській області, МФО 836014.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом пяти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя М.М.Хоминець