Постанова № 63361504, 09.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12226/16-п

Провадження № 33/779/236/2016

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на постанову Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Крихівці, Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської області, вул. Двірська, 14А/10, працює в УМГ «Прикарпатьятрансгаз, громадянин України,?

визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 275 (двісті сімдесят пять ) грн. 60 коп.

З постанови судді вбачається, що водій ОСОБА_2 14.09.2016 року о 19 год. 10 хв. в с. Крихівці по вул. Двірська, 15, керував транспортним засобом марки Toyota Corolla , д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в обласному наркологічному диспансері. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України (далі ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі (далі АС) ОСОБА_4 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, неправильною і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права. Суддя належним чином не дослідив всіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Просить постанову щодо нього скасувати, закривши провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення і пояснив, що він 14.09.2016 року приблизно о 16. год. 00 хв. припаркував свій автомобіль НОМЕР_2, на узбіччі біля будинку № 15 по вул. Двірська в с. Крихівцях, Івано-Франківської міської ради, так як усі місця для паркування біля буд. № 14, були вже зайняті іншими автомобілями. Після цього він пішов на свою квартиру, оскільки там робітники проводили ремонт. Приблизно о 19.00 год., після закінчення ремонтних робіт, він разом із вказаними робітниками, вийшли з квартири, та пішли до його автомобіля щоб розплатитися за роботу, оскільки його гаманець з грошима був в автомобілі.

В цей момент, він побачив, що неподалік підїхав автомобіль патрульної поліції із вимкненими проблисковими маячками. Після цього, він підійшов до патрульних, щоб зясувати питання щодо оплати ним штрафу за паркування у невстановленому місці, який він мав раніше сплатити. Патрульні зобовязали його надати для огляду документи, а саме технічний паспорт на транспортний засіб та посвідчення водія. Потім вони йому заявили, що він керував транспортними засобом у стані наркотичного спяніння. Після того, в супроводі працівників поліції його доставили в Івано-Франківський наркологічний диспансер для медичного огляду. На підставі висновку лікаря, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного спяніння. Вказаний протокол він підписав через те, що працівники поліції погрожували йому кримінальною відповідальністю за незаконне зберігання та вживання наркотичних засобів.

Також зазначив, що його працівники поліції не зупиняли, знаходився від автомобіля на відстані 15 метрів. Його автомобіль був зачинений і знаходився в заглушеному стані. В суді першої інстанції вину не визнавав, суддя не розяснив йому його прав і в тому числі на захист. В постанові судді невірно викладені його пояснення, оскільки вину не визнавав. Ствердив, що після 17.00 год. був в стані наркотичного спяніння, але транспортним засобом в той час не керував. В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 - пояснив, що 14.09.2016 року разом із ОСОБА_6 проводили ремонт в квартирі ОСОБА_2 Приблизно о 15.00 год. вони разом із ОСОБА_2 поїхали на його автомобілі до ТЦ «Епіцентр», щоб придбати необхідні будівельні матеріали. Повернулись приблизно о 16.00 год., де продовжували проводити ремонт у вказаній квартирі. Після закінчення ремонту приблизно о 19.00 год, вони пішли до автомобіля ОСОБА_2, який був припаркований неподалік його будинку, оскільки він мав їм дати гроші за виконану роботу. Коли вони знаходились на вулиці, побачили що неподалік зупинився автомобіль патрульної поліції, і тоді ОСОБА_2 пішов до поліцейський, оскільки хотів вирішити питання щодо оплати ним штрафу. ОСОБА_2 разом із працівниками поліції знаходився на відстані приблизно 15 метрів від його автомобіля, при цьому автомобіль був в заглушеному стані і зачинений.

Також зазначив, що ОСОБА_2 в період часу з 16.00 до 19.00 год. знаходився біля них у квартирі, відлучався один раз, приблизно з 16.00. до 16.30 год. Вважає, що він не міг керувати транспортним засобом у стані наркотичного спяніння.

Свідок ОСОБА_6 дав суду аналогічні пояснення.

В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_7 - пояснила, що 14.09.2016 року цілий день знаходилась в квартирі ОСОБА_2 і допомагала його дружині доглядати за дитиною. В даній квартирі крім неї, ОСОБА_4 та його дружини, були ще двоє робітників, які робили ремонт. Приблизно о 15.00 год. ОСОБА_4 разом з робітниками поїхали в магазин для придбання необхідних матеріалів і повернулись вони звідти приблизно о 16.00 год. Ближче до 17.00 год. ОСОБА_2 знову пішов в магазин, однак незадовго повернувся. Після закінчення у квартирі ремонтних робіт, о 19.00 год. ОСОБА_2 разом із робітниками пішли до його автомобіля, який був припаркований неподалік від їх будинку, щоб розрахуватися за ремонтні роботи. Також зазначила, що не бачила щоб ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані наркотичного спяніння.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які просять скасувати постанову, а провадження закрити; пояснення свідків; перевіривши матеріали справи вважаю, що АС слід задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не дотримався.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатися.

Покликання ОСОБА_8 у АС на те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими.

Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладенні стягнення на ОСОБА_2, суддя допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрив їх суті, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав про них.

В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено тільки про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак, будь-яких пояснень від ОСОБА_2 щодо керування транспортним засобом у стані наркотичного спяніння вказаний протокол не містить. Також в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні докази, що підлягають установленню по даній справі.

Крім цього, жодних свідків, які б підтверджували керування ОСОБА_2 транспортним засобом в момент затримання чи до того, немає. У протоколі про адміністративне правопорушення від 14.09.2016 року свідки взагалі не вказані, графи із зазначенням свідків є пустими.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги, з метою повного і всебічного зясування обставин справи, зважаючи на вимоги ст.272 КУпАП, також неодноразово викликав свідка інспектора патрульної поліції ОСОБА_9 в судове засідання, однак він не зявлявся в судове засідання без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, і це свідчить про неповагу його до суду і викликає сумнів у достовірності складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №413048 від 14.09.2016 року та в інших матеріалах справи, відсутні будь-які докази, які б свідчили, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані наркотичного спяніння.

Свідки які б засвідчили факти викладені в протоколі взагалі залучені не були, і будь-яких пояснень щодо самого факту керування транспортним засобом у стані наркотичного спяніння до протоколу надано не було, а тому даний протокол визнається таким доказом, що не підтверджує керування ОСОБА_2 транспортним засобом 14.09.2016 року саме о 19 год. 10 хв.

Апеляційний суд визнає достовірними показання свідків, які дані під час апеляційного розгляду про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом у стані наркотичного спяніння, у зазначений в протоколі час.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази про вчинення апелянтом вищезазначеного адміністративного правопорушення і їх не здобуто під час апеляційного розгляду справи, а тому приходжу до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, АС ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

.