Вирок № 63360480, 08.12.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9106/16-к

Провадження № 1-кп/185/528/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Косюка А.П.,

за участю прокурора Немчинова Є.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

секретаря Губа О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370002204 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. В'язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2016 року, приблизно о 10 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, проходили по вул. Центральній, с. В'язівок, Павлоградського району, Дніпропетровської області, де біля «Будинку Культури» зустріли раніше знайомого ОСОБА_1, який проходив повз них. Підійшовши до останнього, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час розмови виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник злочинний намір спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, ОСОБА_4, об 10 годині 05 хвилин 12 серпня 2016 року, умисно наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в обличчя, в область щелепи зліва, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово - медичної експертизи № 237 від 29 вересня 2016 року тілесні ушкодження у вигляді щелепно-лицьової травми з відкритими двосторонніми переломами нижньої щелепи в області їх кутів, які відносяться де тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що 12 серпня 2016 року біля 10.00 годині він з ОСОБА_3 йшли за сигаретами і по дорозі зустріли ОСОБА_1. Зі слів мешканців йому стало відомо, що нібито ОСОБА_1 розповів дільничному, що він ограбив бабусю. Він вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя. Потім вони з ОСОБА_3 пішли до магазину. Шкоду він буде відшкодовувати потерпілому частинами. Таких наслідків він не бажав. В скоєному розкаявся.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що з обвинуваченим у відносинах не перебуває. В серпні 2016 року біля 10.00 години він йшов по вулиці біля клуба в с. В'язівок до товариша і дійшовши до друга на зустріч йшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. І ОСОБА_2 став щось казати йому за дільничного, а потім зразу наніс удар кулаком в нижню щелепу. Він взявся за щелепу і пішов додому тримаючи руками щелепу. Потім викликали швидку, яка відвезла його в лікарню. А потім в лікарню ім. Мечнікова в м. Дніпрі. Йому робили дві операції і третя операція у січні 2017 року. Вони стояли один проти одного навпроти. ОСОБА_2 удар наніс кулаком в нижню щелепу. Він лікувався в лікарні два місяці. У нього стоять дві пластини. ОСОБА_3 стояв рядом і нічого не робив. Покарання на розсуд суду.

За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.

Враховуючи показання обвинуваченого, потерпілого та їх бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.

Дії ОСОБА_2 суд вважає правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я;

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно /а.к.п. - 45/, раніше не судимий /а.к.п. - 46/, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває /а.к.п. - 44/.

На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вичинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнав вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з застосуванням положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Цивільний позов у справі повернутий потерпілому та роз'яснено йому право про пред'явлення даної позовної заяви в порядку цивільного судочинства.

У справі процесуальних витрат та речових доказів не має.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.П.Косюк