Ухвала суду № 63358673, 12.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 488/3963/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Селіщева Л.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними; скасувати постанову № 101 від 05.05.2015 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення у вигляді штрафу на суму 6800 грн. щодо ОСОБА_1, справу закрити за відсутністю у діях позивача складу такого правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП, тобто за недопущення нею посадових осіб ДАБК до здійснення перевірки на об'єкті. Згідно вказаної постанови на позивача був накладений штраф у розмірі 6800 грн. Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою і такою, що була прийнята посадовою особою відповідача у порушення вимог діючого законодавства через те, що у її присутності не складався протокол про адміністративне правопорушення, їй не роз`яснювались права та обов'язки, визначені КУпАП, вона не надавала своїх пояснень з приводу адміністративного правопорушення. Крім цього, позивач зазначає, що вона взагалі не скоювала адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1

Із наявного у матеріалах справи припису № 73 від 16.03.2015 р., винесеного головним державним інспектором Інспекційного відділу у місті Миколаїв управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою М.М. вбачається, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та будівництвом господарських будівель та споруд» за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено невиконання вимог припису Управління ДАБК у Миколаївській області від 14.02.2015 р. № 30, виданого позивачу про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 р. Приписом № 73 від 16.03.2015 р. було зобов`язано позивачку усунути вказане порушення шляхом допущення посадових осіб Управління до перевірки на об'єкт реконструкції.

При цьому надані відповідачем матеріали не містять даних щодо отримання позивачкою копії вищевказаних приписів, і її присутності під час проведення позапланової перевірки.

В подальшому, 22.04.2015 р. головним державним інспектором Інспекційного відділу у місті Миколаїв управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою М.М. було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Згідно вказаного акту позивачка не виконала вимоги вищевказаних приписів та не допустила посадових осіб до перевірки на об'єкт реконструкції.

У акті міститься примітка про те, що на момент його складення позивачка була відсутня, і даних про отримання нею копії цього акту матеріали справи також не містять.

Цього ж дня, 22.04.2015 року, відносно позивачки був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Протокол був складений у відсутність позивачки, про що було зазначено у протоколі, і даних про те, що вона поштою отримала копію цього протоколу матеріали справи також не містять.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути здійснене без належних та допустимих доказів її вини. Тим більше, що в процесі розгляду даної адміністративної справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, чим порушив свій обов'язок щодо доказування, який передбачений ч.2 ст. 71 КАС України. До того ж посадовою особою відповідача було порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законом порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Стаття 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пункт 9 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок) визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно до ч.1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протокол про адміністративне правопорушення, припис № 73 від 16.03.2015 р. та акт перевірки від 22.04.2015 р., - не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, так як вони були складені всупереч вищевказаним нормам закону та у відсутність позивачки чи її уповноваженої особи. Будь-яких інших доказів вчинення позивачкою зазначеного адміністративного правопорушення відповідач суду не надав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови № 101 від 05.05.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 13.12.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик