Ухвала суду № 63358632, 30.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3651/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2197) про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі Білгород-Дністровський прикордонний загін, в/ч 2197), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в сумі 23334 грн. 07 коп. та стягнути з Білгород-Дністровського прикордонного загону на користь позивача індексацію грошового забезпечення у названій сумі, а також витрати на правову допомогу в розмірі 4060 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Білгород-Дністровському прикордонному загоні (в/ч 2197). 30 травня 2016 року Білгород-Дністровським прикордонним загоном видано наказ за № 185-ос, яким позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Проте, відповідачем не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, а лише надано довідку про заборгованість на суму 23334 грн. 07 коп.. На думку позивача, названа заборгованість повинна бути стягнута з відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч 2197) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 23334 грн. 07 коп.. Стягнуто з Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч 2197) на користь позивача невиплачену суму індексації грошового забезпечення в розмірі 23334 грн. 07 коп. та суму витрат на правову допомогу в розмірі 4060 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Білгород-Дністровського прикордонного загону в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не враховано, що розпорядники бюджетних коштів мають право проводити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Білгород-Дністровському прикордонному загоні (в/ч 2197).

Наказом відповідача від 30 травня 2016 року за № 185-ос (по особовому складу) старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.

Білгород-Дністровським прикордонним загоном не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, однак надано останньому довідку про заборгованість на суму 23334 грн. 07 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що бездіяльність відповідача суперечить нормам чинного законодавства України та є протиправною, а позивачу належить до виплати сума індексації грошового забезпечення в розмірі 23334 грн. 07 коп..

Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 названого Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч. 2 вказаної статті Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частинами 3 та 4 названої статті Закону визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Білгород-Дністровському прикордонному загоні (в/ч 2197).

Наказом відповідача від 30 травня 2016 року за № 185-ос (по особовому складу) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення (а. с. 14).

Матеріалами справи також встановлено, що відповідачем не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, але надано останньому довідку про заборгованість на суму 23334 грн. 07 коп. (а. с. 13).

Таким чином, Білгород-Дністровським прикордонним загоном (в/ч 2197) була проведена позивачу індексація грошового забезпечення та видана довідка про заборгованість на суму 23334 грн. 07 коп., що вказує на визнання відповідачем названої заборгованості перед позивачем.

Разом з цим, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій названа заборгованість позивачу не виплачена.

За таких даних, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про протиправність допущеної відповідачем бездіяльності щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 23334 грн. 07 коп., а відтак правильним є рішення суду про стягнення названої заборгованості з Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч 2197).

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що розпорядники бюджетних коштів мають право проводити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, оскільки індексація грошового забезпечення, яка передбачена названими вище нормами чинного законодавства, була проведена відповідачем ОСОБА_1, проте останньому не виплачена, що суперечить нормам Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які гарантують військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний та правовий захист.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 названої статті Кодексу до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що повязані із прибуттям до суду; витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, повязані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Статтею 90 Кодексу визначено, що витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 94 КАС України).

На підставі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату з 1 травня 2016 року в розмірі 1450 грн..

З матеріалів справи вбачається, що позивач оформив угоду з адвокатом ОСОБА_3 про надання правової допомоги, згідно з витягом з угоди № 12/16 адвокат представляє інтереси позивача в адміністративній справі про визнання протиправної бездіяльності та стягнення невиплачених коштів у судах України. При цьому гонорарні відносини, компенсація витрат, повязаних з виконанням цієї угоди, врегульовані у розрахунку погодинної оплати правової допомоги (роботи) адвоката, який є невідємною частиною цієї угоди (а. с. 7, 16).

З матеріалів справи також вбачається, що згідно акту прийому-передачі наданої правової допомоги по договору № 12/16, адвокат на виконання цього договору виконав доручення та надав позивачу правову допомогу, вартість якої склала 4060 грн. (а. с. 15).

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Із врахуванням викладеного та наведених вище норм законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги щодо компенсації витрат, повязаних з розглядом справи, а відтак правильним є рішення суду першої інстанції щодо стягнення з Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч 2197) на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 4060 грн..

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_4