Ухвала суду № 63358444, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1110/16 Головуючий у 1-й інстанції:Дудін С.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представників позивача - Іванова П.Г., Крупка М.П., представника відповідача - Жигальцева Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (правонаступник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2016 № 20 та № 21 та постанови про накладення штрафних санкцій № 12 від 10.02.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області було проведено перевірку характеристики продукції, яка розміщена на складі ТОВ «Метабо Україна», що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське, вул. Зоряна, буд. 22.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт № 0008 від 05.02.2016 та протокол про виявлене (і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 0005 від 08.02.2016.

Як вбачається з вказаного акта, контролюючим органом було виявлено порушення позивачем вимог п. 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та п.17, п. 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, а саме: ТОВ «Метабо України» було здійснено введення в обіг продукції «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» без нанесення національного знака відповідності.

На підставі встановлених в Акті перевірки та протоколі порушень, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 20 від 08.02.2016, яким зобов'язано ТОВ «Метабо Україна» у строк до 24.03.2015 вжити заходи щодо приведення продукції «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» у відповідність із встановленими вимогами; рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 21 від 08.02.2016 яким тимчасово заборонено надавати на ринку продукцію «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» до приведення вказаної продукції у відповідність встановленим вимогам; постанову № 12 від 10.02.2016, якою ТОВ «Метабо Україна» нараховані штрафні санкції у сумі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями Інспекцї з питань захисту прав споживачів у Київській області позивач звернувся до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (контроль продукції).

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.4 цього Положення Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Заходи ринкового нагляду визначені ст.22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та відповідно до ч.1 вказаної статті заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Частиною 3 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частиною 17 ст. 23 вказаного Закону за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знаку відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 вказаного Закону суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 44 Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Правила застосування і нанесення Національного знака відповідності визначено Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання № 1149 від 29.10.2009 (далі - Технічний регламент № 1149) та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання № 785 від 29.07.2009 (далі - Технічний регламент № 785).

За правилами пункту 7 Технічного регламенту № 1149 перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Пункт 10 Технічного регламенту № 1149 визначає, що національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Відповідно до Додатку 4 Технічного регламенту № 1149 зображення національного знака відповідності низьковольтного електричного обладнання має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності».

Згідно норм пункту 1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599, національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

За змістом пункту 5 Правил знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

У силу положень пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 року, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Згідно з п. 19 Технічного регламенту № 785 національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», Технічних регламентів № 785 та № 1149 передбачена можливість нанесення національного знаку відповідності не лише безпосередньо на продукцію, але й на упаковку, етикетку, тару продукції, експлуатаційну та товаросупровідну документацію, документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання тощо.

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судом першої інстанції, позивачем, окрім самої продукції, Національний знак відповідності наноситься також на пакування товару та гарантійні талони, що повністю кореспондується з наведеними вище вимогами нормам чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства.

При цьому, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Технічного регламенту№1149 виробник або уповноважений представник повинен нанести національний знак відповідності на електрообладнання та скласти декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 2 додатка 4 Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 3 Додатку 4 до Технічного регламенту №1149 декларація про відповідність має відповідати формі, наведеній у додатку 5 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та містити: найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника; опис електрообладнання; посилання на стандарти, включені до переліку національних стандартів; у разі необхідності - посилання на специфікації, відповідність яким декларується; прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати на себе зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника; останні дві цифри року, в якому було нанесене маркування національним знаком відповідності.

Відповідно до пунктів 6, 7 Технічного регламенту №785 обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Введення в обіг або в експлуатацію на території України обладнання, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено або обмежено з причин, пов'язаних з електромагнітною сумісністю.

Згідно з пунктом 13 Технічного регламенту №785 відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Згідно з пунктом 16 Технічного регламенту № 785 декларація про відповідність повинна, зокрема, містити: посилання на цей Технічний регламент; ідентифікаційні відомості про апаратуру, які встановлені в пункті 23 цього Технічного регламенту; найменування та місцезнаходження виробника та/або уповноваженого представника; позначення нормативних документів з роками їх затвердження, відповідність яким декларується для забезпечення відповідності апаратури положенням цього Технічного регламенту; дату складення декларації; прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідність продукції основним вимогам Технічних регламентів має підтверджуватися також, окрім безпосереднього нанесення на продукцію Національного знаку відповідності, розробленою виробником технічною документацією, на підставі якої складається декларація про відповідність.

Так, позивачем долучено до матеріалів декларацію про відповідність технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання № 5317 та декларацію про відповідність технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання № 5305, зі змісту яких вбачається, що позивачем підтверджено відповідність перфораторів моделі КНЕ виробництва Metabowerke GmbH,Metabo Alle 1, 72622 Nuertinger, Німеччина вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання.

При цьому, відповідно до додатків до вказаних декларацій, вказаним вимогам відповідають всі модифікації моделі КНЕ, у тому числі модель КНЕ 2644 Комб перфоратор 80 Вт, 3 реж., ТМ «Метабо».

Крім того, як вбачається з фотокопій, які містяться в матеріалах справи, ТОВ «Метабо Україна» було здійснено розміщення національного знаку відповідності на корпусі перфоратора вказаної моделі.

Матеріали справи також містять атестати відповідності Metabowerke GmdH, яке є виробником вказаної продукції, зі змісту яких вбачається, що відповідна продукція відповідає вимогам, що встановленні Міжнародною організацією із стандартизації у сфері електричних, електронних та суміжних технологій у сфері електричних, електронних і суміжних технологій (ІЕС).

Позивачем до матеріалів справи також долучено примірник гарантійного талону із зображенням національного знаку відповідності, який підтверджує те, що ТОВ «Метабо» додатково здійснює розміщення зображення національного знаку відповідності на гарантійному талоні, який разом із керівництвом з експлуатації додається до кожної одиниці вказаної продукції.

Вказані обставини підтверджують дотримання позивачем вимог Технічного регламенту № 785 та Технічного регламенту № 1149 в частині нанесення на продукцію, КНЕ 2644 Комб перфоратор 80 Вт, 3 реж., ТМ «Метабо», національного знаку відповідності.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (правонаступник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області) залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.