Ухвала суду № 63358396, 07.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Київ К/800/15363/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року по справі №572/4233/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, в якому просила: визнати незаконними протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2015 року; визнати незаконною та скасувати постанову №338-ф від 30.11.2015 року про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.; зняти обмежувальний термін припису для набуття права на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова є протиправною, оскільки, її вина у вчиненні порушень вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва не доведена у встановленому законом порядку, так як реконструкцію квартири вона не може закінчити через відсутність містобудівної документації території м.Сарни, яка унеможливлює приватизацію земельної ділянки, а тому відповідач не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення та приймати оспорювану постанову, крім того при розгляді справи вона не була присутня, а відповідачем не відбирались пояснення по суті адміністративного правопорушення і не приймались документи, які підтверджували виконання нею припису, а лише була вручена копія постанови.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнана неправомірною та скасована постанова головного інспектора будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюка О.В. від 30.11.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. в зв'язку порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.09.2014 року складений акт перевірки дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, згідно якого ОСОБА_1 по місцю проживання в АДРЕСА_1 розпочаті будівельні роботи з реконструкції квартири без належно затвердженої проектної документації, що є порушенням ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність".

Головним інспектором управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюком О.В. 08.09.2014 року винесений припис №370, яким ОСОБА_1 була зобов'язана припинити будівельні роботи з реконструкції квартири та набути право на виконання будівельних робіт до 08.09.2015 року.

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 05.11.2015 року проведена позапланова перевірка виконання вимог ОСОБА_1 припису від 08.09.2014 року №370 та складений акт перевірки дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва від 05.11.2015р. №766. Також складений протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2015 року, згідно якого, ОСОБА_1 не виконала вимоги припису в частині набуття права на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири в АДРЕСА_1, що є порушенням п.п. б п.3 ч.4 ст.41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", абз.3 п.14 Порядку здійснення державного контролю ДАБК від 23.05.2015 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Головним інспектором Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюком О.В. 30.11.2015 року винесена постанова №338-ф по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП по факту невиконання припису посадових осіб органів ДАБК від 08.09.2014 року в частині набуття права на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, що є порушенням п.п.б п.3 ч.4 ст.41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", абз.3 п.14 Порядку здійснення державного контролю ДАБК від 23.05.2015 року та накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що протокол відповідача про адміністративне правопорушення, складений правомочною особою з дотриманням вимог, передбачених КУпАП, при цьому будь-яких порушень прав позивача не виявлено, що свідчить про належність та допустимість даного протоколу як доказу та відсутності правових підстав для його скасування. Позовна вимога про зняття обмежувального терміну припису для набуття права на виконаня будівельних робіт з реконструкції квартири є необгрунтованою та не є предметом позову, оскільки позивачем не оспорюється припис як акт індивідуальної дії. Натомість відповідачем при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення КУпАП.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, позовні вимоги задоволені в частині визнання неправомірною та скасування постанови №338-ф від від 30.11.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судові рішення переглядаються в частині задоволення позовних вимог.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення ВР УРСР від 07.12.1984 № 8073-X, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин,(далі - КУпАП) невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 244-6 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152 1, стаття 188 42).

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Судами встановлено, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності був призначений відповідачем на 23.11.2015 року та відкладений на 30.11.2015 року.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Судом встановлено, що 30.11.2015 року ОСОБА_1 з'явилася до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, однак відповідач не надав їй можливості взяти участь у розгляді справи, так само, як і дати пояснення по суті адміністративного правопорушення, заявити клопотання про надання доказів, скористатись правовою допомогою при розгляді справи 30.11.2015 року, надати документи, які підтверджували виконання нею припису, натомість їй лише була вручена копія спірної постанови.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені в справі обставини колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок позбавлення ОСОБА_1 права взяти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, не з'ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушенний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до порушення права позивача, щодо участі в розгляді справи, наданні пояснень та доказів.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області відхилити.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: