Ухвала суду № 63356077, 07.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10014/16-ц Провадження № 22-ц/795/2329/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Деркач О. Г. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_5 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Златобанк ОСОБА_7, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладником та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження в справі за її позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Златобанк ОСОБА_7, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладником та зобовязання вчинити певні дії, та просить постановити нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, що у суду не було підстав відмовляти у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України та рекомендувати їй звернутися з позовом до належного суду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки згідно правової позиції, висловленої у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах ВСУ від 07.10.2015 р. в справі №6-1521цс15, висновків колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах ВСУ у постанові від 16.02.2016 р. по справі №21-4846а15 та Судової палати в адміністративних справах ВСУ в постанові від 15.06.2016 р. в справі №826/20410/14 на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в спорах, які стосуються договорів банківського вкладу, виступає від імені сторони такого договору, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Златобанк ОСОБА_7, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладником та зобовязання вчинити певні дії (а.с.1-6).

Оскаржуваною ухвалою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_5 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Златобанк ОСОБА_7, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладником та зобовязання вчинити певні дії, та рекомендовано звернутися з позовом до належного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі суддя зазначив, що подана ОСОБА_5 заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, що є підставою згідно п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України для відмови у відкритті провадження в справі.

З таким висновком судді не може погодитися колегія суддів апеляційного суду, зважаючи на таке.

Питання відкриття провадження в справі врегульовано нормами статті 122 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є обєктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є субєктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до статті 47 Закону уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обовязковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується; 2) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 3) виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку; 4) здійснює повноваження Фонду, визначені цим Законом та делеговані їй Фондом; 5) звітує про результати своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

Разом з тим, згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, повязаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У справі за позовом ОСОБА_5 спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обовязок виступати від імені сторони правочину.

Враховуючи вищезазначене, звернення позивача до субєкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки, позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15, від 15 червня 2016 року у справі №826/20410/14 та від 09 листопада 2016 року в справі №6-2309цс16, та які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України скасуванню з передачею питання відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив визначений процесуальним законом порядок, встановлений для його вирішення. Зважаючи на те, що провадження у даній справі ще не відкрито, відсутні правові підстави для направлення до суду першої інстанції справи для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: