Рішення № 63355641, 05.12.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9255/16-ц

Провадження № 2/750/2625/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.,

за участю секретаря Юрченко І. В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в :

03.10.2016 року ОСОБА_5, ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Моторного транспортного страхового бюро України, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги обґрунтовували тим, що позивачу ОСОБА_5 внаслідок ДТП, винним в якому є відповідач ОСОБА_4 завдано матеріальних збитків, а пасажир ОСОБА_3 отримав внаслідок ДТП легкі тілесні ушкодження, чим завдано дитині моральних страждань, моральну шкоду позивачем оцінено в 5000 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2016 року позовну заяву ОСОБА_5 до Моторного транспортного страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду напідставі заяви представника позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підтримав в повному обсязі, також просив стягнути судові втрати.

Відповідач надіслав заперечення, в яких повідомив, що немає підстав для відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 листопада 2015 року відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 078011, матірю ОСОБА_3, 03.07.2009 року є ОСОБА_2, вона є також його законним представником (а.с. 19).

Постановою від 17.12.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 внесене до ЄРДР 03.11.2015 року закрите за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у звязку із тим, що у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоровя (а.с.11-14).

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 11.01.2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в pозмipi 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 02.02.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року, задоволено частково. Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за статтею 124 КУпАП, скасувати в частині накладеного адміністративного стягнення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити. В іншій частині постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2016 року, залишити без змін

Вказаною постановою встановлено, що в результаті ДТП пасажир автомобіля НОМЕР_4, малолітній ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку СМЕ № 1046 від 10.11.2015 року відносяться до категорії легких. Також встановлено, що своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оскільки ОСОБА_2 понесла судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн, що підтверджуються калькуляцією вартості правової допомоги (а..с. 28 зворотна сторона) та оригіналом квитанції (а.с. 55), пропорційно задоволеним позовним вимогам (на 20%) підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 500 грн, а також на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 110 грн 24 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 1000 грн (одну тисячу грн.) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 500 грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 110 грн 24 коп. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя