Ухвала суду № 63354093, 06.12.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/984/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/789/1456/16 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 27

У Х В А Л А

06 грудня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Бріль В.Л.

представника позивача ОСОБА_1

представника ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" - Гуцалюка А.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Борщівьського районного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої A.M., третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Борщівського районного суду від 26 жовтня 2016 року у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої A.M., третя осос на стороні відповідача без самостійних вимог товаристврішення про державну реєстрацію пр та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовлено у зв"язку з тим, що заява не підлягає розгляду в суді у порядку цивільно судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог зазначає, що у даній справі спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, спір не є піублічно-правовим та випливає з договірних відносин, тому та має вирішуватись за правилами ЦПК України.

Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав зіславшись на доводи викладеній вній.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.122 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Розглядаючи справу, суд виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Дана позиція узгоджується з правовим висновком ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016 року, який відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, ухвала підлягає скасуванню з направленням питання про відкриття провадження по справі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду від 26 жовтня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження по справі .

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук