Постанова № 63353525, 12.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/3558/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 33/788/228/16 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року суддя Апеляційного суду Сумської області Крамаренко В. І. ,на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 листопада 2016 року за якою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Хмелів, Роменського району, Сумської області на підставі ст. 130 ч.1 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 листопада 2016 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік , за те, що він 13.08.2016 року о 6 годині 15 хвилин рухаючись по вул. Горького в м. Ромни керував моторолером з явними ознаками алкогольного спяніння, та відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння, чим порушив п. 2.9. ПДР України.

На дану постанову надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 суть якої зводиться до того, що: по перше він не був належним чином сповіщений про день та час розгляду справи, чим було порушено його право на захист, по друге суд порушив вимоги пункту 2.5 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного спяніння, затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України 06.10.2009 року № 400/666, а поліцейські при складанні протоколу грубо порушили вимоги ст. 266 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_3 вказує на те, що інспектором не було проінформовано його про порядок застосування спеціального технічного засобу і йому не було надано для огляду свідоцтва про державну реєстрацію технічного засобу на визначення стану спяніння. Також він просить звернути увагу, що чинним законодавством не передбачено притягнення особи за ст. 130 ч.1 КУпАП лише по причині стороннього запаху з ротової порожнини, а поліцейський виписав йому тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами, що підтверджує той факт, що він не знаходився в стані алкогольного спяніння. Враховуючи такі обставини він просить скасувати постанову судді, як незаконну, а подальше провадження по справі закрити.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення АП2 №185189 від 13.08.2016 року, письмовими поясненнями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_3 в їхній присутності відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини правопорушень на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у керуванні моторолером у стані алкогольного сп'яніння, у відмові від огляду на стан сп'яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, складений саме за відмову ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, а не за керування його транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суперечать наявним в матеріалах справи фактичним даним, не є обґрунтованими та спростовуються належним чином встановленими та дослідженими, як в суді першої інстанції, так і апеляційним судом, доказами по справі.

Посилання ОСОБА_3 на те, що йому не було повідомлено про час та місце розгляду справи є необгрутованими, адже спростовуються матеріалами справи, а саме другим екземпляром судової повістки (розпискою) в якій він власноручно розписався і тим самим підтвердив, що йому відомо про час, день та місце розгляду справи відносно нього.

Таким чином, процесуальні права ОСОБА_3 реалізовані в повному обсязі шляхом повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції та можливістю взяти участь у перегляді справи судом апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що передбачено санкцією адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суддею призначено виважено, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та за відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що застосоване до ОСОБА_3 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень; постанова суду першої інстанції скасуванню за доводами його апеляційної скарги не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 листопада 2016 року відносно ОСОБА_3 залишити - без змін, а подану ним апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.