Рішення № 63349606, 08.12.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

08.12.16

Справа № 489/5171/16-ц

Номер провадження 2/489/2748/16

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2016 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідачки - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1. До 2015 р. відповідачці належала земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1. Однак відповідачка ОСОБА_3 самочинно захопила земельну ділянку, на якій розташований будинок позивачки, та зруйнувала належне їй нерухоме майно, побудувавши на спірній ділянці власний будинок без належних правових підстав. Крім того ОСОБА_1 посилалась на те, що згідно постанови суду від 30.11.2015 р. рішення державного реєстратора та запис про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 - скасовано. До того ж відповідачка отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок, розташований на спірній ділянці, на підставі судових рішень, які на теперішній час скасовано.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просила суд: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 336 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом її повернення землекористувачу ОСОБА_1 з приведенням її у придатний для використання стан, включаючи знесення житлового будинку літ. А-1 та вбиральні літ. Б відповідачем ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що відповідач є добросовісним набувачем, позивач навпаки незаконно отримала правовстановлюючий документ на неіснуюче спадкове майно та зловживає правами щодо його захисту.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено і вказане підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 на підставі Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2014 р. у справі № 2/489/215/14 є власником цілого житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., та після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.1979 р. належав житловий будинок АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_5 помер. Після його смерті ОСОБА_6, як тій з подружжя, хто залишився живим, нотаріальною конторою було видано свідоцтво від 21.01.1986 р. про право власності на вказаний будинок кожному з подружжя по 1/2 частині.

Також 21.01.1986 р. нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадкування після смерті ОСОБА_5 на ім'я його дружини ОСОБА_6 та доньки - позивачки по справі ОСОБА_7, на буд. АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожній - на 1/2 частину будинку, яка належала спадкодавцю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла ОСОБА_6 Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 Відповідно позивачка є власником буд. АДРЕСА_1 в цілому.

Відповідачка ОСОБА_3 є власницею цілого житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 - на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13.12.2012 р., за яким вона придбала вказаний будинок у ОСОБА_8

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 943 від 30.09.1972 р. домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 914 кв.м., було поділено на два самостійних домоволодіння. Внаслідок розподілу утвореному домоволодінню за № 24/1 було виділено 354 кв.м. земельної ділянки, а за домоволодінням № 24 залишено 560 кв.м. землі.

11.07.2007 р. за замовленням попередньої власниці ОСОБА_8 було виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м., з яких 354 кв.м. є самозахопленими за рахунок приєднання ділянки АДРЕСА_1.

Відповідно до Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.10.2010 р. за позовом ОСОБА_8 було припинено право власності ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 (Згідно Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 23.07.2014 р. вказане рішення місцевого суду було скасоване).

В подальшому, перед укладенням договору купівлі-продажу будинку з ОСОБА_3 ОСОБА_8 замовила новий технічний паспорт, який було виготовлено 08.12.2012 р.

Після набуття права власності на буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, який було затверджено Рішенням Миколаївської міської ради від 25.04.2014 р. та їй було виділено у власність земельну ділянку площею 884 кв.м.

19.05.2014 р. Реєстраційною службою ММУЮ Миколаївської області оформлено свідоцтво № 21796122 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0884 га в АДРЕСА_1, яка має цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - присадибна ділянка.

Оформивши подібним чином своє право власності на земельну ділянку відповідачка ОСОБА_3 розпочала будівництво житлового будинку літ. А - 1 та вбиральні літ. Б за вказаною адресою.

20.05.2015 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області було зареєстровано Декларацію ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації МК № 142151400162.

Однак відповідно до Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.05.2015 р., яке залишено буз змін Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14.07.2015 р., визнано недійсним та скасовано Рішення ММР в частині надання відповідачці у власність земельної ділянки площею 884 кв.м. по АДРЕСА_1, а також скасовано видане їй свідоцтво про право власності на дану земельну ділянку.

В подальшому 12.04.2016 р. відповідно до Постанови Миколаївського окружного адміністративного суду Скасовано Декларацію ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації, а саме житлового будинку літ. А-1, вбиральні літ. Б за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування й розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право в власності на земельну ділянку на підставі придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійного господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів порушення її прав відповідачем, з урахуванням вищенаведеного та враховуючи те, що на цей час законним власником спірної земельної ділянки є територіальна громада м. Миколаєва.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно , які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 виникло на підставі Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2014 р. у справі № 2/489/215/14.

Проте, відповідачка ОСОБА_3 свого часу набула право власності на буд. АДРЕСА_1 з підстав, що передбачені чинним законодавством - нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. В подальшому, реалізуючи своє право власності, відповідачка на законних підставах, не допустивши будь-яких порушень та не володіючи відомостями про можливість існування інших власників спірної ділянки, оформила право власності на землю та в порядку, передбаченому законодавством про містобудування та архітектуру розпочала на належній їй земельній ділянці будівництво нового житлового будинку. Через що суд вважає, що відповідач є добросовісним набувачем .

Згідно ст.330 ЦК України якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що своїми діями відповідач безпосередньо не мав наміру та не порушував прав позивача, отже порушене право підлягає захисту у іншій спосіб, через що у задоволенні позову необхідно відмовити через його безпідставність.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 123, 212, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.С.Тихонова