Ухвала суду № 63349164, 05.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/3847/16 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/6590/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Франківського районного суду м. Львова від 04 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, від 20 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Оскаржуваною ухвалою відкрито провадження у справі.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі. Апелянт зазначає про те, що суддя першої інстанції відкрила провадження у даній справі з порушенням правил підсудності, визначених ст. 109 ЦПК України, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, яка розташована на території Залізничного району м. Львова, а тому з даним позовом позивачу необхідно звернутись в Залізничний районний суд м. Львова.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (ст. 114 ЦПК України), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з роз»ясненнями п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об»єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, та інші. Виключна підсудність встановлена для позовів про будь - які права з приводу нерухомого майна.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред»явленні позову інших видів підсудності - загальної (ст.109 ЦПК ), альтернативної (ст.110), договірної (ст.112) і підсудності, пов»язаних між собою вимог (ст.113 ЦПК). Це означає, що пред»явлення позовів по справах, перерахованих у ст. 114 ЦПК України, в інші суди, крім зазначених в ній, не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась з позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 20 грудня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 тобто, між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, а відтак підлягають застосуванню правила виключної підсудності, і позов повинен пред»являтися за місцем знаходження такого майна.

Доводи апелянта про те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, і оскільки відповідач ОСОБА_5 проживає АДРЕСА_2, що територіально віднесена до Залізничного району м. Львова, спір повинен розглядатися Залізничним районним судом м. Львова, а тому, на думку апелянта, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ЦПК, без достатніх на це підстав та без врахування положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу нерухомого майна, а саме, щодо квартири АДРЕСА_2, до спірних правовідносин застосовуються правила виключної підсудності, а відтак даний спір підсудний Франківському районному суду Львівської області і провадження у справі відкрито з дотриманням правил виключної підсудності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок судді про підсудність справи Франківському районному суду м. Львова та відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала судді постановлена з додержанням вимог закону, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу судді Франківського районного суду м. Львова від 04 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.