Вирок № 63346754, 12.12.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/3377/16-к

1-кп/311/348/2016

12.12.2016 Кримінальне провадження № 1-кп/311/348/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Сваткова О.В

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка, Василівського району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, зі слів має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

26 жовтня 2016 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у коридорі відділення трансфузології Василівської центральної районної лікарні за адресою: Запорізька область, місто Василівка, вул. Лікарняна, 5, помилково одягнув на себе куртку, яка належить ОСОБА_3 та вийшов з приміщення вказаного кабінету. Одразу після цього, зрозумівши, що зазначена куртка йому не належить, виявивши в кишені куртки мобільний телефон марки «SUMSUNG GT C3322», вартістю 327 гривень 25 копійок та пачку цигарок «LM» сині, які не представляють матеріальної цінності для ОСОБА_3 та які належать останньому, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переклав вказані телефон та цигарки до кишені своїх штанів, тим самим таємно викрав їх, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 327 грн. 25 коп., а куртку потерпілого повернув до відділення трансфузіології Василівської ЦРЛ, після чого знак з викраденим майном з місця події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує та суду пояснив, що 26.10.2016 року, у денний час , приблизно о 10-00 годині він знаходився у відділення трансфузології Василівської центральної районної лікарні, де здавав донорську кров, виходячи з приміщення даного відділення, помилково вдягнув чужу куртку, яка належить ОСОБА_3 та в кишені якої виявив мобільний телефон марки «Самсунг» та пачку цигарок та вирішив ці речі залишити собі з метою подальшого власного використання, до відділення повернув лише куртку потерпілого, без мобільного телефону «Самсунг».. Про те, що вчиняє крадіжку чужого майна розумів. Після чого з місця події пішов додому, де його вже чекали працівники поліції, які у той же день вилучили у нього викрадене майно. Потерпілого ОСОБА_3 раніше не знав, після подій вибачення у нього не просив. У вчиненому розкаюється, пояснити причини скоєння ним крадіжки чужого майна не може. Просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі та запевнив, що подібного більше не повториться, оскільки належні висновки для себе зробив.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності та злочину проти громадського порядку і моральності, судимість за вчинення яких на теперішній час знята та погашена у встановленому законом порядку, проте певних належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у скоєному щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду даного кримінального провадження активно сприяв встановленню істини, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. На теперішній час заподіяна потерпілому ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення йому викраденого майна працівниками поліції. Обставин, які обтяжують покарання, в ході судового розгляду кримінального провадження судом не встановлено. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг від сусідів не надходило. На теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини документально не підтверджена.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3, який матеріальних та моральних претензій на теперішній час до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, покарання просить визначити на розсуд суду, та враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчинення даного злочинного діяння, молодий вік обвинуваченого, відшкодування потерпілому у повному обсязі заподіяної шкоди, та враховуючи зазначене, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_1 покарання, не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт в найбільш максимальних межах строку, визначеного санкцією ч.1 ст.185 КК України

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речового доказу у даному кримінальному провадженні суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «SUMSUNG GT C3322», який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 30.11.2016 року, суд вважає необхідним залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 за належністю.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у даному кримінальному проваджені товарознавчої експертизи № 1680 від 30.11.2016 року, в розмірі 87 грн. 96 коп.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 в ході досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання, продовжити до набрання вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 200 (двісті) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, р/рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи № 1680 від 30.11 2016 року - в розмірі 87 (вісімдесят сім) гривень 96 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «SUMSUNG GT C3322», який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 30.11.2016 року - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання продовжити до набрання вироком законної сили.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО