Ухвала суду № 63345092, 12.12.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.12.2016 227/1958/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.,

за участю

секретаря Малашко С.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача Єліна І.К.,

представника відповідача не зявився

представників третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, позовну заяву Дудник Миколи Олександровича до Державної санітарно-епідеміологічної служби України Добропільського міськрайонного управління держсанепідслужби у Донецькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Добропільське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань у місті Добропілля, Управління Пенсійного Фонду України у м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області, про надання доповнення до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (інформаційних довідок) ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2016 року провадження у даній справі було відкрите у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 04.08.2016 року за клопотанням позивача судом було замінено відповідача у справі з Державної санітарно-епідеміологічної служби України Добропільське міськрайонне управління держсанепідслужби у Донецькій області на Головне управління Держпраці в Донецькій області.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №97 від 04.10.2016 року у звязку із звільненням головуючого судді було здійснено повторний автоматичний розподіл дано справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.10.2016 року вказана справа розподілена судді Хоменко Д.Є.

В судове засідання представник відповідача і представник ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не зявились надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні судом було зясовано думку учасників процесу щодо питання юрисдикції суду у даній справі.

Представник позивача зауважив, що даний спір є цивільним, оскільки у позовних вимогах вони не оспорюють дії відповідача, окрім того, відповідач не є державним органом.

Представники третіх осіб вирішення даного питання залишили на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що даний позов не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як роз'яснив Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3 Постанови №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з пунктом 1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.1 «Положення про Державну службу України з питань праці», затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96(далі за текстом Положення 1), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Вказаний орган, серед іншого, згідно п.п.25 п.4 Положення 1, забезпечує складення санітарно-гігієнічних умов праці для подальшого визначення звязку захворювання з умовами праці.

Як вбачається з п.1 «Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області» затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 р. за № 438/26883(далі Положення 2), Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Управління Держпраці згідно п.п.24 п.4 Положення 2, забезпечує складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення звязку захворювання з умовами праці

У відповідності до абз.2,3 п.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи слідує, що Управління Держпраці (Головне управління Держсанепідемслужби у Донецькій області до заміни відповідача судом) при наданні відповіді позивачу №228/02 від 19.04.2016 року про відмову у видачі доповнення до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (інформаційних довідок) здійснювало виконання своїх владних управлінських функцій які визначені законодавством.

Вимоги позовної заяви свідчать про те, що позивачем фактично оскаржуються бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці в Донецькій області щодо ненадання позивачу доповнень до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (інформаційних довідок).

Позивачем не викладені у позовній заяві обставини в обґрунтування наявності між сторонами за даним позовом спору про цивільне право, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч.2 ст.206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і, зважаючи на те, що відповідач Головне управління Держпраці в Донецькій області є територіальним органом центрального органу державної влади - Держпраці, вказаний позов відноситься до юрисдикції окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.205, 206,209,210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Дудник Миколи Олександровича до Державної санітарно-епідеміологічної служби України Добропільського міськрайонного управління держсанепідслужби у Донецькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Добропільське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань у місті Добропілля, Управління Пенсійного Фонду України і м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області, про надання доповнення до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці(інформаційних довідок) - закрити.

Розяснити позивачу його право звернення із вказаним позовом до окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Хоменко Д.Є.