Рішення № 63343586, 04.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19466/15-ц

Провадження № 2/761/999/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Савенко О.І., Толкачу О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Державний концерн «Укроборонпром», про визнання дій незаконними, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач № 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач № 2), які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (далі - Відповідач, ДАХК «Артем»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація (далі - Третя особа № 1), про визнання дій неправомірними та визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що на підставі ордеру НОМЕР_1 на жиле приміщення, виданого ДАХК «Артем» ОСОБА_1 на сім'ю із трьох осіб було надано право заняття жилого приміщення площею 71,6 кв.м., яке складається із 2-ох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Вказують, що спірне житло знаходиться на балансі ДАХК «Артем», як гуртожиток філії НОМЕР_1, згідно довідки форми НОМЕР_1 Відповідача від 12.03.2015р. № 40. Зауважують, що на вказаній площі вони постійно проживають та зареєстровані з січня 2009р. Зауважують також, що правовий статус вказаного житла визначено Відповідачем, як гуртожиток, що знаходиться на його балансі. Вказують, що у квітні 2015р. вони звернулись із заявою до Відповідача про приватизацію займаного жилого приміщення в гуртожитку на підставі Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19.06.1992р. та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500-VI від 04.09.2008р. Згідно відповіді Відповідача за № 36-1342 від 08.06.2015р., їм було відмовлено у приватизації вказаного житла, оскільки, житлові приміщення по АДРЕСА_1, знаходяться на балансі ДАХК «Артем» і в процесі приватизації увійшли до статутного фонду підприємства, а тому приватизації не підлягають. Вважають відмову Відповідача неправомірною, оскільки порушуються їх житлові права, при цьому посилаються на ч. 4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», правові позиції з цього питання висловленні Верховним Судом України в постановах від 16.05.2011р. в справі №3-40-С11/20/13, від 10.10.2011р. в справі №3-1012С11/32/14, просять суд ухвалити судове рішення, яким визнати незаконними дії щодо відмови в приватизації житлового приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, визнати незаконним включення жилого приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, визнати за ними право на приватизацію житлового приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Відповідача провести дії по передачі житлового приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 на баланс Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

В ході судового розгляду справи, за клопотанням Позивачів, судом було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Третя особа № 2), та з ініціативи суду: Державний концерн «Укроборонпром» (далі - Третя особа № 2).

Крім того, в ході судового розгляду справи, Позивачі подали до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просили, замість зобов'язання Відповідача провести дії по передачі житлового приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 на баланс Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, просили зобов'язати Відповідача передати вище зазначене жиле приміщення на баланс Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, для подальшої приватизації.

У судовому засіданні Позивачі та їх представник позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позову, підтримали у повному обсязі, просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідно до листа №15/4-4-115 від 25.03.23002р. Мінпромполітики України та додатку № 1, у зв'язку із закінченням формування статутного фонду ДАХК «Артем» та з метою поновлення свідоцтв на право власності нерухомого майна було зазначено, що об'єкти згідно додатку № 1 до «Переліку будівель та споруд, які включені до статутного фонду ДАХК «Артем», який затверджений заступником Державного секретаря Мінпромполітики В.П.Казаковим від 25.03.2002р., а саме: стіл замовлень (інв. № 010250) та магазин «Артемівець» (інв. №010251), які введені в експлуатацію в 1983р. за адресою АДРЕСА_1, увійшли до статутного фонду та є власністю ДАХК «Артем». Отже, Відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1. Зауважила, що ОСОБА_1, та його сім'ї було надано відомчу квартиру № 143, житловою площею 43,2 кв.м. по АДРЕСА_1, для тимчасового проживання, на період роботи в Компанії, з укладанням договору найму житлової площі на сім'ю з 3-х чоловік: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначила, що 12.02.2007р., на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ДАХК «Артем», ОСОБА_1, було видано орден НОМЕР_1 та укладено договір НОМЕР_1 від 12.02.2007р. на тимчасове користування житловою площею на період роботи в Компанії і, що в ордері зазначено, що житло є відомчим, реєстрація тимчасова. Ордер на проживання дійсний впродовж дії договору НОМЕР_1 від 12.02.2007р. Таким чином зауважила, що житло Відповідача є відомчим, а укладений договір дає право Позивачам лише на тимчасове користування житловою площею до 31.12.2015р., у зв'язку з чим, на її думку, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки факти, на яких ґрунтується позовна заява, не відповідають фактичним обставинам справи.

Третя особа № 1 у судове засідання не направила свого представника, надіслала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі її представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 27).

Представник Третьої особи № 2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник Третьої особи НОМЕР_1 у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно з листом Міністерства промислової політики України від 25.03.2002 № 15/4-4-115 нежитлові приміщення «стіл замовлень» та магазин «Артемівець» (які в подальшому були переведені в категорію житлових приміщень, та надані в оренду громадянам, в тому числі, і Позивачам, увійшли до складу статутного фонду ДАХК «Артем» та є власністю компанії. Вимога щодо визнання незаконними дій Відповідача по відмові у приватизації житлового приміщення, на його думку, не підлягає задоволенню, оскільки ДАХК «Артем» не є органом приватизації та не може приймати відповідні рішення про здійснення приватизації, і, крім того, відповідне житлове приміщення включене до складу статутного фонду Відповідача та не передавалося у комунальну власність, що унеможливлює його приватизацію. На думку представника Третьої особи НОМЕР_1, вимога щодо визнання незаконним включення квартири АДРЕСА_1, до складу статутного капіталу Відповідача, також не підлягає задоволенню, оскільки, ДАХК «Артем» є неналежним Відповідачем за вказаною вимогою, так як статутний капітал компанії формувався на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1181 та наказу Міністерства машинобудування, військово- промислового комплексу і конверсії України від 11.10.1996 № 314 та станом на дату формування статутного капіталу до нього були включені нежитлові приміщення, які лише в 2007 році були переведені в житлові та з них було сформовано квартиру АДРЕСА_1. Крім того, представник Третьої особи НОМЕР_1 зазначив, що зобов'язання ДАХК «Артем» передати Шевченківській районній державній адміністрації у м. Києві житлове приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, не підлягає задоволенню, оскільки на даний момент відповідна державна програма закінчилася, а враховуючи особливий статус ДАХК «Артем», існує законодавча заборона щодо приватизації майна, яке включене до статутного капіталу.

Заслухавши пояснення Позивачів та їх представника, представника Відповідача та представників Третіх осіб, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2007 року між ДАХК «Артем», в особі Президента Компанії - Голови правління ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено Договір НОМЕР_1 про тимчасове користування житловою площею на період роботи в Компанії в філії НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, строком до 12.02.2008 року. Угодами № 1 - НОМЕР_1, дія Договору НОМЕР_1 була змінена до 31.12.2015 року (а.с. 61-65).

На підставі ордеру НОМЕР_1 на жиле приміщення, виданого ДАХК «Артем», ОСОБА_1 на сім'ю із трьох осіб було надано право заняття жилого приміщення площею 43,20 кв.м., яке складається із 2-ох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Даним ордером передбачено, що він діє протягом дії Договору НОМЕР_1 від 12.02.2007 року (а.с. 60).

З даного ордеру вбачається, що він виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ДАХК «Артем» від 09.02.2007 року.

Відповідно до довідки форми НОМЕР_1, спірні житлові приміщення знаходять на балансі ДАХК «Артем» гуртожиток (філія НОМЕР_1), та Позивачі зареєстровані та проживають на вказаній площі з 2009 року (а.с. 17).

У квітні 2015р. Позивачі звернулись з заявою до Відповідача про приватизацію займаного жилого приміщення гуртожитку на підставі законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482-XII від 19.06.1992р. та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008р.

Згідно відповіді Відповідача за № 36-1342 від 08.06.2015р. Позивачам було відмовлено у приватизації вказаного житла, оскільки, житлові приміщення по АДРЕСА_1, знаходяться на балансі ДАХК «Артем» і в процесі приватизації увійшли до статутного фонду підприємства, а тому приватизації не підлягають.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1181 «Про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» та наказу Міністерства машинобудування, військово - промислового комплексу і конверсії України від 11.10.1996 № 314 в процесі корпоратизації було засновано ДАХК «Артем» (а.с.38).

Відповідно до положень п. 4.5 статуту ДАХК «Артем», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 24.02.2006 № 76, ДАХК «Артем» є власником майна, переданого йому засновником у власність (а.с.68).

Згідно з листом Міністерства промислової політики України від 25.03.2002 №15/4-4-115, нежитлові приміщення «стіл замовлень» та магазин «Артемівець» (які в подальшому були переведені в категорію житлових приміщень, та надані в оренду громадянам, в тому числі і Позивачам), увійшли до складу статутного фонду ДАХК «Артем» та є власністю компанії (а.с.38-43), тим самим, ДАХК «Артем» не відноситься до органів приватизації, оскільки відповідні об'єкти житлового фонду входять до статутного капіталу підприємства і є власністю останнього, а не перебувають у його господарському віданні або оперативному управлінні.

Крім того, ДАХК «Артем» не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про приватизацію житлового приміщення, яке зазначене в позовній заяві.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Враховуючи, що в процесі корпоратизації відповідні об'єкти нерухомості були включені до складу статутного фонду ДАХК «Артем», та в подальшому не передавалися в комунальну власність, відмова Відповідача щодо неможливості приватизації відповідної квартири є законною.

Щодо вимог Позивачів про визнання незаконними включення жилого приміщення площею 71,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 до складу статутного фонду ДАХК «Артем», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, статутний капітал Відповідача формувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1181 «Про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» та наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 11.10.1996 № 314, та участі при цьому Відповідач не брав. Крім того, станом на дату формування статутного капіталу Відповідача (2002 рік), відповідні об'єкти нерухомості відносилися до нежитлових приміщень, а тому не існувало жодної заборони щодо включення їх до статутного капіталу ДАХК «Артем».

Як вбачається із матеріалів справи, 29.11.2005, згідно з витягом з протоколу спільного засідання адміністрації і президії первинної організації ПАУ в ДАХК «Артем» № 38, було надано згоду на переведення нежитлового приміщення площею 1 412,3 кв.м., розташованого у м. Києві по АДРЕСА_1, у житлове приміщенян, для розміщення молодих спеціалістів і висококваліфікованих робітників (а.с.44).

Згідно з розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.03.2007 № 284, було затверджено акт приймальної комісії з питань ремонту, реконструкції та благоустрою Шевченківського району від 01.02.2007 № 28 «Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта» переобладнання частини нежитлових приміщень першого поверху площею 71,6 кв.м. з загальної площі нежилих приміщень 1 412,3 кв.м. під житлову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та державною адміністрацією було прийнято рішення: «вважати частину нежилих приміщень площею 71,6 кв.м. першого поверху будинку АДРЕСА_1 з загальної площі нежилих приміщень двокімнатною квартирою № 143, загальною площею 71,6 кв.м.» (а.с.45).

Отже, лише в 2007 році, після формування в 2002 році статутного капіталу ДАХК «Артем», в результаті реконструкції, було прийнято в експлуатацію, як об'єкт завершеного будівництва, квартиру АДРЕСА_1, якої стосується друга позовна вимога.

Таким чином, суд погоджується із позицією представника Третьої особи НОМЕР_1, що станом на дату формування статутного капіталу об'єкти нерухомості, з яких в подальшому було сформовано квартиру № 143, в якій проживають Позивачі, не відносилися до державного житлового фонду, та, відповідно не підлягали передачі в комунальну власність, для проведення приватизації, а тому порушення при формуванні статутного капіталу ДАХК «Артем» в цій частині відсутні.

Крім того, Позивачі також просять суд ухвалити судове рішення, яким визнати за ними право на приватизацію спірного жилого приміщення.

Вказана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду ДАХК «Артем» не є належним відповідачем у справі за даною вимогою, оскільки згідно положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», виникнення права на приватизацію житлової площі у гуртожитку пов'язується із переданням такого гуртожитку у власність територіальній громаді, чого не було здійснено Відповідачем з підстав викладених вище.

Вимога щодо зобов'язання Відповідача передати спірне жиле приміщення на баланс Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, для подальшої приватизації, на думку суду є також необґрунтованою та безпідставною, оскільки відповідно до норм діючого законодавства, у власність територіальної громади передається весь гуртожиток, а не окрема його частина, тим самим, Позивачі просять суд захистити порушені права у спосіб, не передбачений законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивачів є такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не вбачається.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1181 «Про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», керуючись статтями 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Державний концерн «Укроборонпром», про визнання дій незаконними, визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :