Ухвала суду № 63342382, 09.12.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5691/16

Справа № 754/12197/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Моторенко К.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника третьої особи про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», про скасування договору купівлі-продажу права вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районом суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Довіра та гарантія», про скасування договору купівлі-продажу права вимоги.

08.12.2016 року в судовому засіданні представником третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» ОСОБА_2 подано заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що ухвала суду від 11.11.2016 року про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою, оскільки постановлена при неповному з'ясуванні обставин які мають суттєве значення для вирішення цього питання. Звертаючись з заявою про забезпечення позову позивачем не було надано суду повної та достовірної інформації щодо іпотечної квартири, нового кредитора за Кредитним договором від 07.09.2005 року №11/01-09-2005 та нового власника квартири АДРЕСА_1, а тому судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову помилково. Квартира АДРЕСА_1 вже не перебуває в іпотеці у відповідача чи третьої особи, а позивач не є власником зазначеної квартири. Так, вже після укладення оспорюваних позивачем договорів, 21.07.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (Первісний кредитор) і ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №21/07/16, згідно з яким Первісний кредитор відступив Новому кредитору за плату належні йому права вимоги за Кредитним договором від 07.09.2005 року №11/01-09-2005. Крім того, 21.07.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (Первісний - іпотекодержатель) і ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» (Новий іпотеко держатель) було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким Первісний отекодержатель відступив своє право вимоги за договором іпотеки від 07.09.2005 року Новому потекодержателю, а Новий іпотекодержатель набув переважне право на одержання задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1. В подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», як Первісним кредитором, та ОСОБА_3, як Новим кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги від 21.07.2016 року №2107-1-2016. згідно з яким Первісний кредитор відступив Новому кредитору за плату належні йому права вимоги за Кредитним договором від 07.09.2005 року №11/01-09-2005. Тоді ж, 21.07.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», як Первісним іпотекодержателем, та ОСОБА_3, як Новим іпотекодержателем, було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з яким Первісний іпотекодержатель відступив своє право вимоги за договором іпотеки від 07.09.2005 року Новому і потекодержателю, а Новий іпотекодержатель набув переважне право на одержання задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_3, як Новим іпотекодержателем та кредитором, було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку визначеному п.6.1 Договору іпотеки від 07.09.2005 року та ст. 38 Закону України «Про іпотеку», який передбачає право іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві. 19.10.2016 року між ОСОБА_3, як іпотекодержателем за договором іпотеки від 07.09.2005 року та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу Реєстровий №843. Згідно цього договору купівлі-продажу ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_1. Третя особа вважає, що накладення арешту на квартиру в межах даної справи призвело до порушення прав інших осіб. Арештована судом квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, який не є стороною по справі. Отже, наклавши арешт на квартиру, яка належить особі, яка не є відповідачем по справі, суд допустив порушення вимог ст. 152 ЦПК України. До того ж, на думку третьої особи, суд чітко не вказав в чому саме полягає загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого судового рішення, та яким чином застосований спосіб забезпечення позову гарантує виконання рішення суду. Таким чином, наклавши арешт на квартиру суд не пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд не переконався в тому, що спірна квартира дійсно належить відповідачеві, наклавши арешт на квартиру суд не взяв до уваги інтереси ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права яких порушені застосуванням заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні представник третьої особи наполягав на задоволенні заяви.

Позивач заперечував проти задоволення поданої заяви.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали може подати заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Згідно ч.5 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що справа по суті не розглянута, підстави для скасування заходів забезпечення позову, зазначені у ч.5 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника третьої особи про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», про скасування договору купівлі-продажу права вимоги - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 09.12.2016 року.

Суддя: Н.Г. Таран