Справа № 2322/1025/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд в складі: головуючого - судді Синецької Л.А., за участі секретаря - Данілової О.С., відповідача - ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чорнобай цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення, та за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 26 серпня 2008 року,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до договору № CSJ0GA0000000019 від 26.08.2008 року ОСОБА_1 26.08.2008 року отримав кредит у розмірі 116750 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,67 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.08.2018 року.
Згідно з умовами зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
Відповідач станом на 03.02.2012 року має заборгованість 307960,86 грн., яка складається з наступного: 107101,30 грн. - заборгованість за кредитом; 79601,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 15642,33 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 90712,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. а також штрафи відповідно до Договору; 250 грн. - штраф (фіксована частина),14652,90 грн. - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 26.08.2008 року уклали договір іпотеки № CSJ0GA0000000019, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 69,2 кв.м, розташований по АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВОТ № 750388 від 06.06.2006 року після смерті ОСОБА_4 Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 150000 грн.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про іпотеку» іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.
Земельна ділянка площею 0,260 га розташована за цією ж адресою.
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSJ0GA0000000019 від 26.08.2008 року в розмірі 307960,86 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 69,2 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив задоволити, розглянувши справу без участі представника позивача. Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечив, важає, що договір іпотеки має бути визнано недійсним, оскільки при його укладенні порушено інтереси його неповнолітніх на час укладення договору дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 звернулась до суду з самостійними вимогами - з позовом до ПАТ КПБ "Приватбанк", в якому зазначає, що 26 серпня 2008 року між її батьком - законним представником неповнолітньої дочки ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір іпотеки CSJ0GA0000000019, за умовами якого ОСОБА_1 надав житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розміщений, в іпотеку відповідачеві в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, укладеним між сторонами 26 серпня 2008 року.
На момент передачі в іпотеку будинку в ньому були прописані та проживали неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її неповнолітній брат ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року визнано не чинним та скасовано рішення виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради Черкаської області № 94 від 29 липня 2008 року «Про дозвіл на відчуження майна від імені малолітніх та неповнолітніх», тому позивачка просить визнати недійсним договір іпотеки, скасувати заборону відчуження житлового будинку, що була зареєстрована приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 7796933 на підставі договору іпотеки та скасувати запис реєстраційний номер 7797972 в Державному реєстрі іпотек про обтяження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 26 серпня 2008 року, що був внесений приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В. до Державного реєстру іпотек на підставі договору іпотеки CSJ0GA0000000019 від 26 серпня 2008 року. В судовому засіданні позов підтримала, просила задоволити.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився по невідомій причині, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судом встановлено такі обставини справи.
Відповідно до договору № CSJ0GA0000000019 від 26.08.2008 року ОСОБА_1 26.08.2008 року отримав кредит у розмірі 116750 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,67 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.08.2018 року.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 03.02.2012 року має заборгованість 307960,86 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 26.08.2008 року уклали договір іпотеки № CSJ0GA0000000019, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 69,2 кв.м, розташований по вул. Ленінградська, 3 смт.Чорнобай Черкаської області. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВОТ № 750388 від 06.06.2006 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 150000 грн. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку» іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.
Земельна ділянка площею 0,260 га розташована за цією ж адресою.
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSJ0GA0000000019 від 26.08.2008 року в розмірі 307960,86 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
На момент передачі в іпотеку житлового будинку з надвірними спорудами в смт.Чорнобай по вул.Ленінградська № 3 Черкаської області та земельної ділянки, на якій він розташований, в житловому будинку були прописані, та проживали неповнолітні діти ОСОБА_1 - дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року винесеною в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ПАТ КБ «Приватбанк» про скасування рішення органу самоврядування - апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити, визнати не чинним та скасувати рішення виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради Черкаської області № 94 від 29 липня 2008 року «Про дозвіл на відчуження майна від імені малолітніх та неповнолітніх».
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, що встановлені судовим рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд вважає, що укладений договір іпотеки від 26 серпня 2008 року слід визнати недійсним виходячи з наступного.
Відповідно і до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати відчуження житла, видавати письмові зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Ч.3 ст.18 цього Закону України передбачено, що органи опіки та піклування зобов'язані здійснити контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.
Ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
Таким чином, зі змісту вказаних норм Закону вбачається, органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей.
Відповідно до ч.2 ст.177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі право чини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири ; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
Отже, одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України, є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням, оскільки відповідно до ч.2,3 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ст.27 Конвенції "Про права дитини" від 20.11.1989 р., підписаної Україною 21.02.1990 року та ратифікованої Україною 27.02.1991 році Держави учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
Відповідно до ст.3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХП, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідності до ч.1 ст.224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування, є нікчемним.
Ч.2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ).
Оскільки на момент передачі в іпотеку відповідачеві житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він розташований, були прописані малолітні діти, письмова згода органу опіки та піклування на передачу в іпотеку житлового будинку визнана в судовому порядку протиправною і скасована, як така, що порушує майнові права неповнолітніх дітей, такий договір слід визнати в судовому порядку недійсним.
Вищевказані обставини підтверджуються паспортними даними відповідача та третіх осіб, кредитним договором, договором іпотеки, графіком погашення кредиту, загальною вартістю кредиту, технічним паспортом на будинок, свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, вимогою, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довіреностями, довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), банківською ліцензією, довідками Чорнобаївської селищної ради про місце реєстрації ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, анкетою-заявою, свідоцтвами про народження, свідоцтвом про смерть ОСОБА_9, постановою про відкриття виконавчого провадження, виконавчим листом, рішенням Чорнобаївського районного суду від 23 березня 2010 року, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року.
Керуючись ст.ст.3,4,208,209,212-216 ЦПК України,суд,
в и р і ш и в :
В позові ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення - відмовити.
Позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 26 серпня 2008 року - задоволити.
Визнати недійсним договір іпотеки CSJ0GA0000000019 від 26 серпня 2008 року
укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк".
Скасувати заборону відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 7796933 на підставі договору іпотеки CSJ0GA0000000019 від 26 серпня 2008 року, номер витягу - 20430743.
Скасувати запис реєстраційний номер 7797972 в Державному реєстрі іпотек про обтяження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 26 серпня 2008 року, внесений приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О.В. до Державного реєстру іпотек на підставі договору іпотеки CSJ0GA0000000019 від 26 серпня 2008 року, укладеного між
ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Чорнобаївського
районного суду Л. А. Синецька
Судове рішення № 63342073, Чорнобаївський районний суд Черкаської області було прийнято 07.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2322/1025/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: