Рішення № 63339731, 07.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: ОСОБА_1,

суддів Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3,

представника КЗ «РОКЛ» ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2016 року у справі позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради про визнання дій незаконними та скасування графіку ургентних виїздів лікарів відділення за лютий 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2016 року вказаний позов задоволено частково: визнано незаконними дії завідувача відділенням ультразвукової діагностики КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради(далі - КЗ РОКЛ) ОСОБА_3 щодо складання графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ в лютому 2015 року; визнано незаконними дії заступника головного лікаря з хірургічної роботи КЗ РОКЛ ОСОБА_6 щодо погодження ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ в лютому 2015 року; в задоволенні позову в частині скасування графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ в лютому 2015 року відмовлено за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на помилковість висновків суду та їх невідповідність фактичним обставинам справи. Пояснює, що її посадовою інструкцією завідуючої відділенням ультразвукової діагностики, яка затверджена головним лікарем КЗ РОКЛ та головою профспілкового комітету КЗ РОКЛ, передбачено обовязок розробляти і затверджувати графіки ургентних чергувань лікарів відповідно до наказу КЗ РОКЛ № 216-од від 21.07.2009 року. Всі лікарі, в тому числі і ОСОБА_5, з наказом ознайомлені, про що свідчать підписи на протоколі загальних зборів. Посадова інструкція не містить вказівки на обовязок затверджувати такий графік головним лікарем та погоджувати з профспілковим комітетом. Доводить, що розроблений нею графік ургентних чергувань за лютий 2015 року попередньо узгоджений з лікарями, не суперечить наказу КЗ РОКЛ № 216-од від 21.07.2009 року та не перевищує її службових повноважень. При складанні графіка чергування враховуються можливості й побажання самих лікарів, і включення до графіка чергувань відбувається лише за згодою працівника. Окрім ОСОБА_7 в оспорюваний графік чергувань включено ще інших шість лікарів, які з графіком погоджуються. Акцентує увагу на тому, що лікар ОСОБА_5 жодного разу, за період з 2009 року по 2016 рік, не ______________Справа № 569/14491/15-ц Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_8

Провадження № 22-ц 787/1888/2016 Суддя-доповідач ОСОБА_1

заявляв про свою незгоду із включенням його до графіка ургентних виїздів чергувань, отримував підвищену заробітну плату за ургентні виїзди. Вказує, що згідно посадової інструкції лікаря відділення УЗД, лікар зобовязаний надавати ургентну допомогу. Додає, що ургентні виїзди позивача за останні три роки не перевищують 120 годин на рік, а тому порушень трудового законодавства в частині часу відпочинку позивача немає. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до наказу головного лікаря КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» від 09 квітня 2001 року № 67-ос позивача ОСОБА_5 прийнято на посаду лікаря ультразвукової діагностики відділення УЗД та малоінвазивних хірургічних втручань КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня.

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом в якому просив визнати незаконними дії завідувача відділенням ультразвукової діагностики КЗ РОКЛ ОСОБА_3 щодо складання графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД в лютому 2015 року; визнати незаконними дії заступника головного лікаря з хірургічної роботи ОСОБА_6 щодо погодження графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД за лютий 2015 року та скасувати даний графік.

В позові зазначив, що наказом головного лікаря КЗ РОКЛ від 18 лютого 2015 року №19-од його притягнуто до відповідальності у вигляді догани за відмову 09 лютого 2015 року виїхати на ургентний виклик для надання ургентної допомоги пацієнтці ОСОБА_9

Незаконність дій по складанню та затвердженню графіка обґрунтовує тим, що оскаржуваний графік не затверджений головним лікарем, не погоджений із профспілковим комітетом, порушує встановлену законом щотижневу тривалість безперервного відпочинку працівника, а також складений зав.відділенням УЗД із перевищенням повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконними дій зав.відділенням УЗД щодо складання графіка ургентних виїздів за лютий 2015 року та визнання незаконними дій заступника головного лікаря з хірургічної роботи щодо його погодження, суд першої інстанції виходив з того, що графік суперечить наказу №216-од від 21 липня 2009 року, оскільки встановлює позаурочні виїзди лікарів, а не їх чергування.

Окрім цього, на думку суду першої інстанції, графік в порушення вимог ст. 63 КЗпП України не затверджений головним лікарем та в порушення вимог ст. 64 КЗпП України не погоджений з профспілковим комітетом, а також порушує тривалість щотижневого безперервного відпочинку позивача протягом сорока двох годин відповідно до ст. 70 КЗпП України.

Вирішуючи позовні вимоги в частині скасування графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в задоволенні цих вимог слід відмовити через пропуск тримісячного строку звернення до суду з позовом.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи із слідуючого.

Судом встановлено: наказом головного лікаря Рівненської обласної клінічної лікарні від 21 липня 2009 року №216-од з метою забезпечення ультразвукової діагностики ургентних хворих в нічний час, у вихідні та святкові дні наказано завідуючій відділенням УЗД ОСОБА_3 до 25 числа кожного місяця складати графік ургентних чергувань лікарів відділення УЗД на наступний місяць.

Контроль за виконанням даного наказу покладено на заступника головного лікаря з хірургічної роботи ОСОБА_6С.(а.с.133).

Даний наказ обговорено на зборах лікарів відділення УЗД 27.07.2009 року. За результатом обговорення на зборах прийнято рішення (оформлене протоколом від 27.07.2009 року) щомісячно виконувати наказ № 216-ОД від 21.07.2009 року відповідно до графіка чергувань, складеного зав.відділенням та затвердженого заступником головного лікаря з хірургічних питань ОСОБА_6В.(а.с.68).

Як видно з протоколу зборів, що є в матеріалах справи, ОСОБА_5 на зборах був присутній, про що засвідчив своїм підписом на протоколі.

На виконання наказу головного лікаря №216-од від 21.07.2009 року завідуючою відділенням УЗД ОСОБА_3 складено графік ургентних виїздів лікарів відділення УЗД на лютий 2015 року. Графік 28 січня 2015 року затверджений заступником головного лікаря з хірургічної роботи ОСОБА_6В.(а.с.3).

Оскаржуваний графік обговорено на виробничій нараді з лікарями відділення 28 січня 2015 року(а.с.67).

Як видно з довідки про доходи ОСОБА_5 за лютий 2015 року за ургентні виїзди йому нараховано та виплачено 74 грн.18 коп(а.с.73).

Статтею 52 КЗпП України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Згідно ст.62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст.52,53,61).

Відповідно до ч.1 ст.63 КЗпП України до надурочних робіт забороняється залучати: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Надурочні роботи можуть провадитись лише з дозволу виборчого органу первинної профспілкової організації(профспілкового працівника) підприємства, установи, організації (ст.64 КЗпП України).

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника(ст.65 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КЗпП України, при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Судом встановлено, що у КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя, в тому числі і для позивача, що підтверджується табелями обліку робочого часу.

Ненормований робочий часце режим робочого часу, встановлений трудовим законодавством або локальними актами для працівників, чия праця не піддається точному обліку або які розподіляють свій робочий час на власний розсуд.

В п.2 Наказу Міністерства охорони здоров»я № 319 від 25.05.2006 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 червня 2006 р. за N 696/12570 « Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» зазначено, що перелік професій і посад, для яких застосовується ненормований робочий день, установлюється колективним договором.

Отже, застосування у медичному закладі ненормованого робочого часу відображено у колективному договорі закладу.

Колективний договір КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» між адміністрацією та профспілковим комітетом Рівненської обласної клінічної лікарні на 2012-2017 роки схвалено на конференції трудового колективу Рівненської обласної клінічної лікарні, протокол № 26 від 14 грудня 2012 року(далі Колективний договір).

В розділі 4 Колективного договору передбачено норми застосування ненормованого робочого часу, перелік посад, при зайнятті яких не може бути встановленний такий режим, порядок надання відпусток та оплата праці, в тому числі за виконання понадурочних.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з власником або уповноваженим ним органом вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо.

Згідно ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Відповідно до графіка лікарю ОСОБА_5 встановлені ургентні виїзди 8, 9, 10, 11 лютого у будні дні з 16 год. 30 хв. до 8 год. 00 хв., а в суботу, неділю, святкові дні з 8 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв., що відповідає нормам трудового законодавства та Колективному договору.

Враховуючи, що Колективний договір, в якому передбачено норми застосування ненормованого робочого часу лікарям, укладений між адміністрацією Рівненської обласної клінічної лікарні та профспілковим комітетом Рівненської обласної клінічної лікарні, а оскаржуваний графік не суперечить Колективному договору, то, на думку колегії суддів, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що кожний щомісячний графік ургентних виїздів лікарів має бути погоджений з профспілковою організацією.

Не передбачають цього і вимоги ст.63 КЗпП України, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Не можна вважати назаконними дії завідуючого відділенням УЗД щодо складання графіка ургентних виїздів за лютий 2015 року та дії заступника головного лікаря з хірургічної роботи щодо погодження цього графіка.

Судом достовірно встановлено, що саме такі зобов»язання були покладені на відповідачів наказом головного лікаря КЗ «РОКЛ» від 21 липня 2009 року №216-од та передбачені посадовою інструкцією.

В наказі зазначено: з метою забезпечення ультразвукової діагностики ургентних хворих в нічний час, вихідні та святкові дні наказано зав.відділенням УЗД ОСОБА_3 до 25 числа кожного місяця складати графік ургентних чергувань лікарів відділення УЗД на наступний місяць (п. 1); контроль за виконанням даного наказу покладено на заступника головного лікаря з хірургічної роботи ОСОБА_6 (п. 4).

Пунктом 1.13 Колективного договору встановлений обовязок адміністрації при зарахуванні працівника на роботу ознайомити його, зокрема, з графіком роботи.

Усі працівники відділення УЗД КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», в тому числі і лікар ОСОБА_5, були ознайомлені на зборах лікарів УЗД з наказом від 21 липня 2009 року №216-од, що підтверджується підписом позивача у протоколі зборів (а.с 152).

Жодних заперечень, зауважень чи побажань стосовно наказу позивач не заявляв з 2009 по 2016 рік до адміністрації лікарні. Наявність підпису про ознайомлення ОСОБА_5 з наказом колегія суддів розцінює як його згоду з його положеннями та зобовязання їх виконувати.

На думку колегії суддів, покладення наказом головного лікаря КЗ «РОКЛ» на відповідачів зобовязань по складанню та затвердженню щомісячних графіків ургентних виїздів лікарів не потребує додаткового затвердження цих графіків головним лікарем КЗ «РОКЛ».

У звязку з наведеним, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо визнання незаконними дій зав.відділенням УЗД щодо складання графіка ургентних виїздів за лютий 2015 року та визнання незаконними дій заступника головного лікаря з хірургічної роботи щодо його погодження необґрунтованими та безпідставними.

Доводи позивача про те, що необхідність оскарження графіка ургентних виїздів пов»язана з наказом головного лікаря КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» від 18 лютого 2015 року №19-од про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відмову виїхати на ургентний виклик 09 лютого 2015 року для надання допомоги пацієнтці, спростовується рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2015 року у справі №569/2782/15-ц за позовом ОСОБА_5 до КЗ РОКЛ про визнання незаконним застосування дисциплінарного стягнення, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке набрало законної сили. Саме невиконання ОСОБА_5 графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ у лютому 2015 року і послужило підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Рішенням суду встановлено факт порушення трудової дисципліни ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД за лютий 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений передбачений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду за вирішенням трудового спору та відсутні підстави для його поновлення.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується та вважає, що в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити за безпідставністю з огляду на вищенаведені доводи.

Прийшовши до висновку, що графік ургентних виїздів за лютий 2015 року є незаконним через непогодження його з профспілковою організацією, суд перешої інстанції зазначив, що ОСОБА_5 не являється членом профспілки КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», однак оскаржуваний графік передбачає ургентні виїзди не тільки ОСОБА_5, а ще шести інших лікарів, і судом не встановлено чи є вони членами профспілки.

Такі висновки суду не узгоджуються з нормами ст. 15 ЦК України, де зазначено, що кожна особа має право на захист тільки свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з оскаржуваного графіка ургентних виїздів лікарів відділення УЗД КЗ РОКЛ в лютому 2015 року ургентні виїзди встановлені лікарю ОСОБА_5 Окрім цього, даним графіком встановлена черговість ургентних виїздів ще шести лікарям відділення УЗД: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що лікарі відділення УЗД, яким встановлено чергування, уповноважували ОСОБА_5 звертатися в їх інтересах про скасування цього графіка, а також про визнання незаконними дій зав.відділенням УЗД щодо складання графіка ургентних виїздів за лютий 2015 року та визнання незаконними дій заступника головного лікаря з хірургічної роботи щодо його погодження, а тому відповідні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ зясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обовязку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Матеріали справи містять квитанцію №0.0.632743115.1 від 13.10.2016р. про сплату ОСОБА_3 1818,96 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги (а.с. 192), які підлягають стягненню з позивача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради про визнання дій незаконними та скасування графіку ургентних виїздів лікарів відділення за лютий 2015 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) гривень 96 копійок понесених витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_1

Судді : підпис ОСОБА_16

підпис ОСОБА_17

Копія вірна: суддя-доповідач ОСОБА_1