Рішення № 63339714, 07.12.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/572/16-ц

провадження № 2/691/313/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Городище, Черкаської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості з заробітної плати, -

встановив:

позивач звернувся до суду із позовною вимогою до Управління механізації ПАТ «Мостобуд», та керуючись ч.1 ст.115, ч.2 ст.233 КЗпП, ч.2, ч.3 ст.81, ст. ст. 118, 120, 122 ЦПК України, Законами України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати», «Про індексацію грошових доходів населення» просив стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 10625,00грн., та суму компенсації витрат частини заробітної плати у звязку з порушенням її виплати в сумі 17916,80грн., всього до виплати 28541,80грн..

В обґрунтування зазначає, що з 01.12.2006 року по 01.10.2013 року працював у відповідача на посаді машиніста бурової установки. Станом на 25.05.2016 року відповідач заборгував 10625,00грн., які відмовляється виплатити внаслідок відсутності грошових коштів. Такі дії відповідача є незаконними, та підлягають судовому захисту. Крім того, відповідно до ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року з відповідача потрібно стягнути 17916,80грн., як компенсація втрати частини заробітної плати за порушення термінів виплати.

На судовий розгляд зявилася представник позивача, та підтримала заявлений позов у повному обсязі, вказуючи, що в частині вимоги щодо розміру компенсації втрати частини заробітної плати покладається на суд. Позивач не зявився, клопотав про слухання справи за його відсутності, на підставі довіреності за участю представника.

За ухвалою суду від 07.09.2016 року, за заявою представника позивача, відповідачем визначено Публічне акціонерне товариство «Мостобуд».

До суду, відповідач не зявився, є належним чином та своєчасно повідомлений про час, місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01003320309453, будь-яких заяв, в т.ч., відкладення слухання справи чи розгляд матеріалів за відсутності, не надходило, як і не є виконаним запит суду щодо підтвердження заборгованості по заробітній платі, та надання розгорнутої довідки по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі.

Розгляд матеріалів здійснюється за нормами ст.158 ЦПК України, та з урахуванням положень ст.169 ЦПК України.

Суд, врахувавши думку представника позивача, позивача, які попередньо, в судовому засіданні, зазначили, що відповідач позбавляє можливості отримати нараховану заробітну плату не дивлячись на неодноразові звернення з відповідними проханнями, та неявку відповідача, яку визнає не поважною, а також дослідивши матеріали справи, з урахування невиконаного запиту суду, приходить до наступного.

Частинами 1, 7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вбачається, за даними, що містяться в трудовій книжці АХ №607613 від 31.05.2003р. ОСОБА_2, позивач у справі, 01.10.2013 року звільнений з роботи за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України, наказ №113-к від 01.10.2013р., з посади машиніста бурової установки Управління механізації ПАТ «Мостобуд». Станом на 07.04.2016 року (Вих.№25 від 07.04.2016р.) Управління механізації ПАТ «Мостобуд» має заборгованість перед ОСОБА_2, позивачем у справі, в розмірі 10625,00грн., з них 8072,00грн. заробітна плата (вересень 2012р., січень, лютий, квітень, вересень 2013р.), 2553,00грн. компенсація за невикористану відпустку.

У звязку з чим, позивач просив стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 10625,00грн., та суму компенсації витрат частини заробітної плати у звязку з порушенням її виплати в сумі 17916,80грн..

Отже, відносини, які виникли між ОСОБА_2, звільненим працівником, позивачем у справі, та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (Управління механізації ПАТ «Мостобуд»), роботодавцем, відповідачем у справі, із приводу оплати праці, у тому числі й у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються: Кодексом Законів про працю України; Законами України: «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам витрат частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати».

За змістом ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Суд, відповідно до ст.212 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів, суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За нормами ч.1 ст.94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, та за нормами ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Вбачається, що в порушення зазначених вимог закону відповідачем не проведено виплати нарахованої позивачу, на день звільнення, заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, яка на час прийняття судом рішення, як і на 07.04.2016 року становить 10625,00грн..

Спору про розмір заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, за відсутності заперечення відповідача, не встановлено, і у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, її розмір не підлягає доказування.

Отже, в цій частині заявлені вимоги підлягаю до задоволення.

Гарантією прав працівників від несвоєчасної її виплати є механізм виплати компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати.

За нормами ст.34 Закону України «Про оплату праці», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством (у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом), та здійснюється відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам витрат частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Позивачем надано розрахунок компенсації заробітної плати.

За нормами ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовну вимогу щодо компенсації заробітної плати у визначеній позивачем сумі, судом здійснено запит до ПАТ «Мостобуд», відповідача у справі, про надання інформації по заборгованості заробітної плати, про надання довідки про нараховану заробітну плату після утримання податків і обовязкових платежів.

Однак, відповіді не надані, як і не виконана вимога суду щодо обовязкової явки відповідача до суду, для зясування питань про компенсаційні витрати та їх розмір.

Згідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення сум нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Кожна сторона, згідно ч.1, ч.4 ст.60 ЦПК України, зобовязана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд, за відсутності в розпорядженні необхідної величини, що визначена ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», вважає, що позивачу слід нарахувати та виплати компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам витрат частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Отже, в цій частині заявлені вимоги підлягаю до часткового задоволення.

Згідно ст.367 ЦПК України, стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати, за п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнений, та судовий збір стягується, відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд», відповідача у справі, слід стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст. ст. 94, 116, 117, ч.1 ст.115, ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати», Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 10, 11, 13, 14, 57 - 61, 88, 209, 212, 214, 215, 215, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (юридична адреса: вул. Паньківська, 5, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код юридичної особи 01386326) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, нараховану, але не виплачену, згідно довідки Управління механізації ПАТ «Мостобуд» від 07.04.2016р. №25, заборгованість в розмірі 10625 (десять тисяч шістсот двадцять пять) грн. 00 коп., що складається із забортної плати 8072,00грн., компенсації за невикористану відпустку 2553,00грн.; та нараховану компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, підлягає до негайного виконання, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь держави судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_4