Рішення № 63339430, 06.12.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7170/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому просить: визнати договір дарування квартири, укладений між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від 15 жовтня 2013 року недійсним та визнати за ним право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. З урахуванням уточненої позовної заяви просить скасувати договір дарування квартири від 15 жовтня 2013 року та визнати за ним право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову вказує, що маючи похилий вік він разом з дружиною ОСОБА_6 заключили з дочкою ОСОБА_3 договір дарування з тією умовою, що після смерті одного з них, другого хто залишиться жити забере до себе донька і догляне до смерті. Після смерті дружини, донька забрала позивача до себе в м. Бердичів, де він проживав 5 місяців. Вказує, що його життя перетворилось на пекло, забрали документи на квартиру, продали речі, його погано харчували, до лікаря не водили, ліки не купували. Позивач змушений був повернутись в м. Рівне у свою квартиру. Просить позов задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві просив їх задовольнити. Суду пояснив, що донька в договорі дарування не вказала мету дарування квартири, не утримує батька не піклується про нього. Просить повернути йому квартиру, визнати недійсним договір дарування.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час судового розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, суду пояснив, що позов безпідставний, позивачем неправильно обрано спосіб захисту прав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 суду пояснив, що власники розпорядились за своїм волевиявленням власністю. Текст договору дарування нотаріус зачитував вголос. Про умову утримання позивача ніхто не говорив. Заява ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на момент укладення договору дарування не містить застереження про догляд.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення представника відповідача, пояснення третьої особи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_6 (дарувальниками) та ОСОБА_3 (обдарованою), згідно з яким дарувальники безоплатно передають у власність обдарованій, а обдарована приймає в дар, належну дарувальникам на праві приватної власності квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

В договорі прописано дарувальники та обдарована попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності угод, повністю розуміючи значення своїх дій та без будь-якого до того примушення, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, уклали цей договір.

Згідно з п. 5 договору дарування, сторони стверджують, що не обмежені в праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього договору, договір не вчиняється під впливом тяжких для Дарувальників обставин; договір не є наслідком зловмисної домовленості сторін, вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб, стверджуємо, що договір цей укладається не про людське око, не приховує іншу угоду і відповідає дійсним намірам сторін створити для себе юридичні наслідки.

Відповідно до п.8 договору дарування обдарована за цим договором підтверджує факт прийняття дарунка шляхом одержання документів на квартиру, яка є предметом цього договору, та ключів від неї, до моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору. Сторони договору дарування домовились, що під передачею житла вони розуміють символічну передачу, яка відбувається через передачу ключів та технічної документації на квартиру, які були передані Дарувальниками Обдарованій до нотаріального посвідчення даного договору. Нерухомість, яка є предметом цього договору, візуально оглянута Обдарованою до оформлення цього договору. Недоліки або дефекти, які перешкоджали б її використанню за призначенням, на момент огляду виявлені не були.

Пункт 10 договору дарування вказує, що обдарована має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до п. 12 договору дарування, сторонам вимоги ст.ст. 717, 718, 719, 722, 728 ЦК України щодо договору дарування, ст.ст.234, 235 ЦК України щодо недійсності фіктивного та удаваного правочину, ст.377 ЦК України, ст. 174.6 ПК України, нотаріусом роз'яснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (ч. 1 ст. 718 ЦК України).

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 719 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 717 ЦК України, договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Із договору дарування квартири, укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що він підписаний власноруч дарувальниками та обдарованою, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 В договорі прописано, що сторони договору усвідомлювали значення своїх дій і керування ними, правочин ними вчинений не під впливом помилки, обману або насильства, правочин вчинений без наміру приховувати будь-які інші правочини, не є фіктивним, удаваним. Зміст цього договору, зміст зазначених в ньому статей їм зрозуміло, нотаріусом роз'яснено.

Судом встановлено, про що зокрема не заперечує і позивач, що при укладенні договору дарування квартири добре усвідомлював свої дії та керував ними, був ознайомлений зі всіма умовами та наслідками укладення даного договору.

Судом встановлено, що укладений договір дарування повністю відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України та був спрямований саме на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також відповідає вимогам ст. 209 ЦК щодо його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до Узагальнення ВСУ «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008, суб'єкт, який вимагає визнання правочину недійсним як укладеного з метою приховати інший правочин, повинен довести, що правочин укладений з такою метою. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. Спільною ознакою фіктивного та удаваного правочинів є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них. Різниця полягає в тому, що за удаваного правочину настають інші права та обов'язки, ніж ті, що передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

В судовому засіданні не встановлено, що спірний договір дарування суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Стаття 16 ЦК України не передбачає способу захисту цивільних прав та інтересів як скасування договору дарування.

На підставі викладеного, позовна вимоги про скасування договору дарування квартири є недоведеною та безпідставною, тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що у задоволенні вимог про скасування договору відмовлено, то вимога про визнання права власності на спірну квартиру задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 235,717, 718, 719 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування - відмовити за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: