Рішення № 63339348, 12.12.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/752/16-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Острог Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОУЛ-УКРАЇНА" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів,

встановив :

В Острозький районний суд Рівненської області звернувся з позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "СОУЛ-УКРАЇНА" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів, просив визнати договір фінансового лізингу № 00380 укладеного 29.06.2016 року між ним та ТзОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» недійсним та стягнути на його користь 36500 грн., сплачені ним на виконання договору та судові витрати по справі.

30 вересня 2016 року рішенням Острозького районного суду Рівненської області позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОУЛ-УКРАЇНА" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СОУЛ-УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 36500 грн. та 551 грн. 20 коп. витрат на сплату судового збору.

При винесенні вказаного рішення судом не було вирішено питання стосовно позовної вимоги, а саме визнання недійсним договору фінансового лізингу № 00380, укладеного 29.06.2016 року між ТзОВ «СОУЛ-Україна» та ОСОБА_1, як первинної вимоги, наслідком якої було стягнення грошових коштів.

24.10.2016 року відповідачем по справі ТОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» була подана апеляційна скарга на вказане рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.12.2016 року справа повернута до Острозького районного суду для ухвалення додаткового рішення, щодо заявленої позовної вимоги, а саме визнання недійсним договору фінансового лізингу, як первинної вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, вважає за необхідне ухвалити додаткового рішення з наступних підстав.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 30.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОУЛ-УКРАЇНА" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СОУЛ-УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 36500 грн. та 551 грн. 20 коп. витрат на сплату судового збору.

При винесенні рішення судом не було вирішено питання стосовно позовної вимоги, а саме визнання недійсним договору фінансового лізингу № 00380 укладеного 29.06.2016 року між ТзОВ «СОУЛ-Україна» та ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом були заявлені дві позовні вимоги про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів з ТзОВ "СОУЛ-УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 в сумі 36500 грн. та витрати на оплату судового збору .

Зі змісту рішення Острозького районного суду Рівненської області від 30 вересня 2016 року вбачається, що при його винесенні судом булав мотивувальній частині обгрунтована позовна вимога щодо визнання договору фінансового лізингу № 00380, укладеного 29.06.2016 року між ТзОВ «СОУЛ-Україна» та ОСОБА_1 недійсним, як первинної вимоги, однак не була вирішена в резолютивній із зазначенням висновку суду по первинній позовній вимозі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього кодексу, 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність постановити додаткове рішення, оскільки судом при винесення рішення не вирішена первинна позовна вимога щодо визнання договору фінансового лізингу № 00380, укладеного 29.06.2016 року між ТзОВ «СОУЛ-Україна» та ОСОБА_1 недійсним, що є підставною для ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 57, 60, 62, 212 ,220 ЦПК України,-

вирішив:

визнати недійсним договір фінансового лізингу № 00380, укладений 29.06.2016 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОУЛ-УКРАЇНА» та ОСОБА_1.

Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_2