Вирок № 63339002, 09.12.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/872/16-к

Провадження №1-кп/547/101/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Зінченко,

учасники судового провадження:

прокурор Я.В.Каленчук,

потерпілий ОСОБА_1,

представник персоналу органу пробації ОСОБА_2,

розглянувши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрито кримінальне провадження № 12016170320000290 за обвинуваченням

ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бадьорівка Семенівського р-ну Полтавської обл., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне проживання: АДРЕСА_2, громадянин України, освіта середня спеціальна, неодружений, не працює, військовозобов'язаний,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3, 19.08.2016 близько 12 год. 00 хв., взявши ключі від автомобіля ОСОБА_1 ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до вказаного автомобіля, який знаходився на подвір'ї потерпілого. Надалі ОСОБА_3 ключами відімкнув водійські двері автомобіля, сів за кермо, запустив двигун, відчинив ворота, виїхав з території подвір'я та, повернувшись до воріт, закрив їх. Після цього обвинувачений на автомобілі потерпілого їздив по території Семенівського, Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області, розпорядившись у такий спосіб автомобілем на власний розсуд.

Згідно висновку експерта від 01.09.2016 № 131 ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, складає 39904,31 грн.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом (вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника всупереч його волі).

Прокурор, обвинувачений і потерпілий не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз'яснивши зазначеним учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого, речового доказу, процесуальних витрат.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, погодився з вірністю своїх діянь, що вказані у обвинувальному акті, вказав, що без дозволу взяв у ОСОБА_1 його автомобіль, потім поїхав до тітки, до друга, їздив автомобілем. Обвинувачений сплатив потерпілому 6000,00 грн на ремонт автомобіля. Погодився з думкою прокурора щодо виду покарання та можливого звільнення від його відбування з випробуванням, коштів на сплату штрафу не має.

Потерпілий ОСОБА_1 не має претензій до обвинуваченого, автомобіль йому повернуто. Підтвердив, що обвинувачений віддав йому на ремонт двигуна 6000,00 грн, оскільки двигун було перегріто обвинуваченим, двигун потребував ремонту. Вважав, що обвинувачений має понести мінімально можливе покарання.

Представник персоналу органу пробації ОСОБА_2 наголосила, що за змістом досудової доповіді щодо обвинуваченого має бути застосовано обов'язки повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації у органі пробації, бажано щоб він знайшов роботу.

Обвинувачений ОСОБА_3 є здоровим, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, є особою молодого віку, підтримує дружні відносини із однолітками, схильний до вживання алкоголю.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортним засобом (вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника всупереч його волі), а, отже, він є винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та підлягає покаранню за його вчинення.

Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Згідно досудової доповіді щодо обвинуваченого, ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення є середньою, він навряд чи стане знову вчиняти правопорушення, періодичне вживання алкоголю справляє на нього негативний вплив, ризик протиправної поведінки можливий, якщо він не знайде роботи, про вчинене обвинувачений шкодує.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції ч. 1 ст. 289 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості; особу винного; встановлені обставини, які пом'якшують; досудову доповідь.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, має бути призначене у виді обмеження волі.

За правилами ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та зазначену сукупність інших обставин справи, суд робить висновок про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено. Завдану шкоду обвинувачений відшкодував добровільно і повністю.

Питання про долю речового доказу (автомобіля), який зберігається у потерпілого, вирішити відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, тобто повернути (залишити) власнику.

За правилами ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта 351,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 373 - 376, 392 - 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1, - залишити потерпілому ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", рахунок 31119115700442, МФО 831019,) 351,84 грн процесуальних витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.Ф.Харченко