Ухвала суду № 63338684, 09.12.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2155/16-к

Провадження № 1-в/553/1221/2016

У Х В А Л А

Іменем України

09.12.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Босяк К.О.,

за участю прокурора - Коннова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за клопотанням засудженої ОСОБА_1 про приведення вироку у відповідність шляхом зарахування строку попереднього увязнення до строку позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_1, яка засуджена Ленінським районним судом м. Полтави 28 вересня 2016 року за ч.2 ст. 185 КК України , звернулась до суду з клопотанням про приведення вироку у відповідність, а саме в частині зарахування останній строку попереднього увязнення до строку позбавлення волі, в якому просила перерахувати строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного їй вироком суду, згідно вимог Закону України № 3413 від 26.11.2015 року, з урахуванням строку попереднього увязнення згідно ст. 72 КК України.

Частиною 5 статті 534 КПК України визначено, що процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 ст. 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, якими передбачено, що суд при розгляді отриманого клопотання керується правилами п. 14 ст. 537, ст. 539 КПК України, оскільки ці норми Закону найбільш узгоджені з метою, яка досягається ухваленням і виконанням Закону України від 26.11.2015 року 838 VІІ.

Так, вислухавши міркування прокурора, який не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що клопотання засудженої про приведення вироку у відповідність шляхом застосування відносно неї вимог Закону України № 3413 від 26.11.2015 року є таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 5 ст. 72 КК України, передбачено, що зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього увязнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Закон України від 26.11.2015 року № 838 VІІІ застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим законом (станом на 24 грудня 2015 року) набрав чинності обвинувальний вирок та покарання за яким не відбуто повністю у відповідності до п. 2 Розділу ІІ «Прикінцевих положень» даного закону.

При цьому, слід вказати, що Закон України від 26.11.2015 року № 838 VІІІ поліпшує становище особи, а тому ч.5 ст. 72 КК України в редакції цього Закону має зворотною дію в часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання, згідно ч.1 ст. 5 КК України.

Судом встановлено, що згідно вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним за попереднім вироком Київського районного суду м. Полтави від 01.06.2016 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Визначено строк відбування покарання рахувати з 20.04.2016 з моменту фактичного затримання.

Даний вирок суду від 28.09.2016 року набрав законної сили 29 жовтня 2016 року, згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про попереднє увязнення» визначено, що попереднє увязнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно абзацу 4 частини 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838 VІІІ у строк попереднього увязнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б)затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведення судово медичної або судово психіатричної експертизи;

г) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі в судовому розгляді кримінального провадження.

Так положенням ст. 532 КПК України визначено, що вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Таким чином, строк попереднього увязнення починається з визначеної у вироку суду дати затримання особи і закінчується в день набрання вироком законної сили. Наступне перебування особи під вартою не відноситься до попереднього увязнення і тому подвійному зарахуванню до строку покарання не підлягає.

Так, вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим, призначеним за попереднім вироком Київського районного суду м. Полтави від 01.06.2016 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Визначено строк відбування покарання рахувати з 20.04.2016 з моменту фактичного затримання.

Даний вирок суду від 28.09.2016 року набрав законної сили 29 жовтня 2016 року, згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що період попереднього увязнення, до якого включається строк тримання під вартою ОСОБА_1 по кримінальному провадженню відносно нього як запобіжного заходу, а саме з 20.04.2016 року, тобто з часу затримання, та до 29.10.2016 року, тобто до дати набрання вироком законної сили згідно розпорядження суду має зараховуватись в строк призначеного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання засудженої ОСОБА_1, про приведення вироку у відповідність шляхом зарахування строку попереднього увязнення до строку позбавлення волі задовольнити.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2016 року, строк попереднього увязнення в період з 20.04.2016 року, тобто з часу затримання, та до 29.10.2016 року, тобто до дати набрання вироком законної сили згідно розпорядження, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На ухвалу протягом семи діб з моменту її проголошення може бути подано апеляцію.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_3