Ухвала суду № 63337580, 11.12.2016, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35

У Х В А Л А

"11" грудня 2016 р. 370/2810/16-к

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. при секретарі Левківському С.В. за участю прокурора Макарівського відділу Києво Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 та слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Макарів Київської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за результатами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110210001319 від « 09 » грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2, звернулася до Макарівського районного суду Київської області з клопотанням про застосувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 08 грудня 2016 року, близько 20 години, перебуваючи в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки будь-якого чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, близько 03 год. 09 грудня 2016 року, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на автомобілі марки Opel Kadett, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 приїхали до магазину, що розташований по вул. Поліська, 22 в с. Чорногородка Макарівського району Київської області, що належить ОСОБА_7

Згідно з домовленістю, за попередньою змовою, діючи умисно, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за домомогою металевої пластини зірвали навісний замок до вказаного магазину та проникли в середину В цей час ОСОБА_6 відійшов на деяку відстань від магазину з метою попередження останніх про можливе викриття крадіжки сторонніми особами.

Перебуваючи в середині магазину, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно, повторно викрав з прилавків магазину товаро-матеріальні цінності, а саме: тютюнові вироби, горілчані напої, продукти харчування, які склали в сумки, що принесли з собою.

В подальшому з викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5С вийшли з магазину де їх зустрів ОСОБА_6, який разом із вказаними особами переніс сумки та мішки із викраденим майном за приміщення непрацюючої їдальні, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_4, заподіяв матеріальних збитків ОСОБА_7 на суму близько 5000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4, підозрюється у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України.

09 грудня 2016 року о 06 годині 30 хвилини, ОСОБА_4 затримано в порядку ч.4 ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та поміщено до ІТТ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області..

Відомості за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110210001319 від « 09 » грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

10 грудня 2016 року 06 год.0 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в приміщення.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210001319 підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, раніше судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такий що не має державних нагород.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту потерпілої.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля обєктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені;

-вчинити інше кримінальне правопорушення;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, повязаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами звязку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

-підозрюваний є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5 та може мати там родичів

-підозрюваний не має постійного місця роботи, проживає на тимчасових квартирах без укладення договорів оренди з їх власниками, не перебуває в шлюбі, має доньку пятнадцятирічного віку, яка проживає з матірю, не має на утриманні батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних вязків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 займаються скупкою крадених речей та на даний момент може знищити речі, які є доказами причетності останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень. Враховуючи факт проживання підозрюваного на тимчасових квартирах в різних містах, існує реальна імовірність наявності ще якихось квартир чи будинків, де підозрюваний тимчасово проживає чи інколи перебуває, і в цих місцях його проживання чи перебування, про які він достеменно знає, можуть знаходитись інші речі, викрадені із різних місць вчинення злочину, а тому, знаючи про ці місця, підозрюваний ОСОБА_4 з великою імовірністю може вжити заходів для їх переховування, знищення, спотворення тощо.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої у провадженні ОСОБА_7 та може незаконно впливати на вказаних потерпілу та інших причетних до злочину осіб, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно зазначити наступне. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний з високою імовірністю може вживати заходів, спрямованих на недопущення документування інших епізодів їхніх спільних злочинних дій, та спрямованих на недопущення виявлення співучасників вчинення злочинів.

Крім того, в даному разі наявний реальний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення (пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України). Характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення на утримання підозрюваного під вартою з метою запобігти спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи, і зокрема, характеристики особи про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії)).

Також, відповідно до довідки з інформаційної бази АРМОР підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обовязків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш мякого запобіжного заходу, таких як особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Крім того, звертає увагу на те, що частина 3 статті 183 КПК України передбачає обовязок слідчого судді при постановленні ухвали про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинене забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу « з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість в тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньої для того, щоб утримати його від втечі» (Мангурас проти Іспанії), (Ноймайстер проти Австрії).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

Враховуючи те, що є підстави вважати, що підозрюваний збагачується за рахунок вчинення злочинів та зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні крадіжки слід взяти до уваги абз. 2 ч.5 ст.182 КПК України, яка закріплює, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених в абз. 1 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків застава може бути визначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 клопотання підтримала, вказала на наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувани меш суворий запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечив, також просив застосувати менш суворий запобіжний захід.

Заслухавши пояснення слідчого, зясувавши думку прокурора, захисника, підозрюваного дослідивши подані до клопотання письмові матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_4, підозрюється у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України.

09 грудня 2016 року о 06 годині 30 хвилини, ОСОБА_4 затримано в порядку ч.4 ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та поміщено до ІТТ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області..

Відомості за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в приміщення, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110210001319 від « 09 » грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

10 грудня 2016 року 06 год.0 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в приміщення.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210001319 підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, раніше судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такий що не має державних нагород.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту потерпілої.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Слідчий суддя погоджується з тим, що є реальні ризики передбачені ст177 КПК України того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), з огляду на те, що:

-підозрюваний є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5 та може мати там родичів

-підозрюваний не має постійного місця роботи, проживає на тимчасових квартирах без укладення договорів оренди з їх власниками, не перебуває в шлюбі, має доньку пятнадцятирічного віку, яка проживає з матірю, не має на утриманні батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних вязків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик слідчий суддя також вважає обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 на даний момент може знищити речі, які є доказами причетності останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень. Враховуючи факт проживання підозрюваного на тимчасових квартирах в різних містах, існує реальна імовірність наявності ще якихось квартир чи будинків, де підозрюваний тимчасово проживає чи інколи перебуває, і в цих місцях його проживання чи перебування, про які він достеменно знає, можуть знаходитись інші речі, викрадені із різних місць вчинення злочину, а тому, знаючи про ці місця, підозрюваний ОСОБА_4 з великою імовірністю може вжити заходів для їх переховування, знищення, спотворення тощо.

Слідчий суддя також погоджується, що наявний ризик, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої у провадженні ОСОБА_7 та може незаконно впливати на вказаних потерпілу та інших причетних до злочину осіб, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, То слідчий суддя вважає його обґрунтованим з огляду на те, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний з високою імовірністю може вживати заходів, спрямованих на недопущення документування інших епізодів їхніх спільних злочинних дій, та спрямованих на недопущення виявлення співучасників вчинення злочинів.

Що до ризику передбаченого пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України то ОСОБА_4 може вчинити іншого кримінального правопорушення, оскільки характер інкримінованого йому кримінального правопорушення свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного. Також, відповідно до довідки з інформаційної бази АРМОР підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4, може бути застосований у силу положень ч. 2 ст. 183 КПК України.

Разом із тим, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Порядок внесення застави регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р., № 15 «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-178, 183, 184, 199 КПК України,-

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №13 м. Київ до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м.Київ, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такого що не має державних нагород.

Строк тримання під вартою обраховувати з 09.12.2016 року.

Визначити щодо ОСОБА_4 розмір застави - 50 мінімальних заробітних плат, що становить 80 000 грн., які підлягають внесенню підозрюваним або іншим заставодавцем, на депозитний рахунок суду (р/р 37317001003508, МФО 821018, банк одержувача ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 02892178 ), не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу, та наданням документу, що це підтверджує, слідчому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 07.02.2017 року.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, за винятком випадку передачі кримінального провадження до суду, коли після проведення підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.В. Косенко