Постанова № 63336863, 01.12.2016, Вишгородський районний суд Київської області

"01" грудня 2016 р. Справа № 363/3514/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1,при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою відповідача його без законних на те підстав притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу за ст. 152 КУпАП в розмірі 1 360 грн., а тому порушує питання про скасування даної постанови.

Позивач та його представник в суді просили про задоволення позовної заяви з викладених у ній підстав.

Позивач наполіг, що земля, на якій знаходься його перегній до земель загального користування не відноситься, а протокол про адміністративне правопорушення складено без дотримання вимог 256 КУпАП.

Відповідач в судове засідання не прибув, подав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив закрити провадження по справі, посилаючись на пропущення позивачем строку для звернення із вказаним позовом до суду.

Заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 04 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КупАП.

15 липня 2016 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 360 грн. за ст. 152 КУпАП.

Згідно вказаної постанови позивач на землях загального користування розмістив перегній, чим порушив ст. 152 КУпАП та «Правила благоустрою населених пунктів Литвинівської сільської ради».

Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи цю справу, суд зазначає, що згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та прийняте у справі рішення.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 04 липня 2016 року місце його складання, посада особи, яка його склала та адреси свідків відсутні. При складанні протоколу ОСОБА_3 не розяснювалися його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу. Конкретний час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення не зазначені.

Відтак вказаний протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Крім того, постанова про адміністративне правопорушення від 15 липня 2016 року часу та місця його вчинення не містить. На якій саме земельній ділянці та за якою адресою ОСОБА_3 розмістив перегній не зазначено. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення ці обставини відповідачем не встановлені.

Відповідно до ст. 152 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Стаття 152 КУпАП є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Приймаючи оскаржувану постанову та притягаючи позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, відповідач не зазначив конкретну норму права, яку порушив позивач.

Згідно п. а ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Однак, який саме правовий статус та цільове використання земельної ділянки, на якій позивачем розміщено перегній з оскаржуваної постанови не вбачається.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. В разі неподання доказів на пропозицію суду, справа вирішується на основі наявних доказів.

Проте належні, допустимі і достатні докази правомірності оскаржуваної постанови згідно вимог ст. 71 КАС України відповідачем суду не представлено.

При перевірці судом постанови відповідача достатні докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, стосовно порушення позивачем ст. 152 КУпАП не подано, а тому оскаржувану постанову не можна вважати правомірною.

За таких обставин, правомірність і законність прийняття оскаржуваної постанови в судовому засіданні не доведена.

Що стосується доводів відповідача про пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, то суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивач участі в розгляді справи адміністративною комісією не приймав. Мав можливість оскаржити постанову до суду лише після належним чином отримання її копії.

З поданої відповідачем копії квитанції про відправлення на адресу позивача постанови встановити дату її отримання останнім не можливо, коли позивач в суді стверджує, що десятиденний строк оскарження постанови ним не пропущено.

Відповідачем в суді не спростовано таких доводів позивача, доказів протилежного суду не представлено.

Належні, допустимі та допускні докази того, що позивач пропустив вказаний строк в справі відсутні.

Таким чином підстав вважати строк звернення до суду пропущеним у суду немає (ст. 289 КУпАП).

Відтак судом встановлено підстави для задоволення позову і захисту прав позивача.

На підставі викладеного і керуючись статтями 160-163 і 171-2 КАС України,

постановив:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області №13 від 15 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП на ОСОБА_3 - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя