Ухвала суду № 63336448, 30.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/8103/16-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 50 Доповідач Худяков А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Косигіної Л.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 19.03.2015 року з нього на користь позивачки стягнуто щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн., починаючи з 21.08.2014 року і до повноліття дитини.

Посилаючись на те, що у нього в даний час змінився сімейний і майновий стан, зокрема, народились двоє дітей: 05 березня 2015 року син ОСОБА_5 ОСОБА_6 та 20 квітня 2016 року син ОСОБА_5 Антоні, позивач на підставі ст.192 СК України просив змінити розмір аліментів, зменшивши до 459 грн.30 коп. на утримання сина.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не подав докази щодо свого матеріального становища.

З даним висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира від 19.03.2015 року (справа №295/13091/14-ц) стягнуто крім інших платежів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1500 грн. до досягнення повноліття дитини.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 19.03.2015 року набрало законної сили та ОСОБА_2 у вказаній частині не оскаржувалось, оскільки останній погодився сплачувати аліменти у розмірі 1500 грн.

Цим же судовим рішенням встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.08.2004 року.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них.

За загальним правилом, установленим ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України.

Оскільки позивач не подав належних та допустимих доказів на підтвердження свого матеріального становища, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст.182 СК України і обґрунтовано відмовив у задоволені позову, врахувавши всі обставини.

Також, таких доказів не подано позивачем і в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та на правильність судового рішення не впливають. Доводи скарги щодо великого розміру по оплаті аліментів спростовуються поясненнями сторін, які зазначили в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 через банк здійснив у листопаді цього року безготівковий переказ ОСОБА_3 18082,26 грн. Крім того, апелянт не подав докази про звернення до відповідних органів в Україні щодо зміни прізвища у паспорті громадянина України.

На підставі викладеного, суд обєктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм правильну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування або зміни якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді