Постанова № 63336141, 01.12.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1381/16-а

Провадження № 2-а/280/79/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І. В.,

при секретарі Бондаренко Н. С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростишеві адміністративний позов ОСОБА_3 до Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобовязання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 26 листопада 2015 року №8500/03 відповідач відмовився призначати позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, мотивуючи це тим, що відповідно до Постанови КМ УРСР від 23 липня 1991 року №106, якою затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, с. Старі Соколи відносяться до зони гарантованого добровільного відселення; у відповідному наказі не зазначено періоду відрядження позивача для ліквідації аварії на ЧАЕС та не зазначено періоду відрядження бригади. У вересні 2016 року позивач повторно звернувся з аналогічною заявою, однак отримав листа від 29 вересня 2016 року про те, що у нього відсутні підстави для призначення пенсії, з попереднім мотивуванням. Таким чином, позивач вважає вказану відмову відповідача протиправною, та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, також пояснив посвідчення позивача дійсно не містить штампу «перереєстровано», однак дане посвідчення не вилучалося та підстави його видачі не оспорювалися, дана обставина не була зясована відповідачем при зверненні позивача, а доповнила протиправні посилання у судовому провадженні. У подальшому представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, які наведені у письмовому запереченні на позовну заяву. У письмових запереченнях представник відповідача вказує, що позивачем не надано довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою №122, також позивачем не надано первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а с. Старі Соколи Іванківського району Київської області є зоною гарантованого добровільного відселення. Представник відповідач посилається на те, що посвідчення позивача є недійсним, оскільки не перереєстровано. У подальшому представник відповідача подала заяву про розгляд справи за її відсутності й врахувати заперечення та те, що посвідчення є недійсним.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, та наявності в матеріалах справи заяв з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справі, зясувавши позиції сторін, викладені у позовній заяві та в запереченнях на позовну заяву, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився 09 грудня 1964 року, тобто на час звернення до Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у вересні 2016 році позивачу виповнився 51 рік, що підтверджується копією паспорта (а.с.4). ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується копією посвідчення серії А №038213, посвідчення не перереєстроване (а.с.10).

У вересні 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про призначення йому пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом за вихідним номером 4466/02 від 29 вересня 2016 року Коростишівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило в призначенні йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з наступних підстав: позивачем не подано довідку форми 122, видана на підставі первинних документів; у наказі №288 від 28 жовтня 1986 року, виданим Коростишівським СБК, щодо направлення бригади до с. Старі Соколи, до якої входив позивач, не зазначено періоду відрядження бригади; с. Старі Соколи відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.15).

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 липня 1993 року, яке набрало законної сили 18 липня 1993 року, встановлено, що ОСОБА_3 з 23 жовтня по 08 листопада 1986 року виконував будівельні роботи по спорудженню тимчасового житла для вахти СОП на території діючого пункту санітарної обробки людей і дезактивації техніки «Старі Соколи», розміщеного біля села Старі Соколи Іванківського району Київської області в зоні відчуження Чорнобильської АЕС працівниками бригади Коростишівського сільського будівельного комбінату. Відповідно до положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, надаються зі зменшенням віку на 10 років. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як вбачається з копії наказу №288 від 28 жовтня 1986 року ОСОБА_3 було направлено у складі бригади для будівництва житлових будинків в селі Старі Соколи Іванківського району Київської області (а.с.12).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, працівники державних, громадських, інших підприємств установ, і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Відповідно до частини 3 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначено Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми № 122 (за установленою формою, затвердженою Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року, при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 липня 1993 року встановлено, що ОСОБА_3 з 23 жовтня по 08 листопада 1986 року виконував будівельні роботи по спорудженню тимчасового житла для вахти СОП на території діючого пункту санітарної обробки людей і дезактивації техніки «Старі Соколи», розміщеного біля села Старі Соколи Іванківського району Київської області в зоні відчуження Чорнобильської АЕС працівниками бригади Коростишівського сільського будівельного комбінату. Однак рішення суду не є іншим первинним документом у розумінні Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання; усі субєкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій її території; обовязковість рішень суду є однією з основних засад судочинства

Приписами пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №51 передбачено, що у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Однак, зазначене посвідчення позивача не містить штампу «Перереєстровано». Органом, яким видане позивачу посвідчення, останнє вилучено не було та підстави його видачі не оспорювались. У судовому засіданні посвідчення недійсним не визнавалося.

Відповідно до ст. ст. 9 та 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З аналізу вказаних норм слідує, що відповідач діяв у порядку, передбаченому пунктом 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак своїми діями порушив положення Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Враховуючи вказане, суд вбачає порушення діями відповідача прав, свобод чи інтересів позивача, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 86, 122, 159-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобовязання призначити пенсію.

Визнати неправомірними дії Коростишівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Зобовязати Коростишівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити призначення та нарахування ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 вересня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Постанова, відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя І. В. Щербаченко