Постанова № 63335961, 12.12.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12770/16-а

Категорія 87

2-а/295/450/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши одноособово у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування рішення та призначення пенсії по втраті годувальника, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом у порядку адміністративного судочинства, в якому просила скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.02.2016 №1450/04 та призначити позивачу пенсію по втраті годувальника згідно п.12 Розділу XI Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (889-19) від 10.12.2015 у розмірі 70% відсотків суми заробітної плати чоловіка ОСОБА_2.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Житомирське обєднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало письмові заперечення проти позову, у яких просило відмовити в задоволенні позову.

Суддя за результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суддею встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернулася 28.01.2016 із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про переведення її на пенсію по втраті годувальника згідно із Законом України «Про державну службу», тобто не в межах дії одного закону.

Листом від 03.02.2016 УПФУ в м. Житомирі Житомирської області відмовило позивачу у задоволенні її заяви, посилаючись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесеним змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 02.03.2015 року № 213-VIII, який вступив в дію з 01.04.2015 року, передбачено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, який набрав чинності 01 квітня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах.

У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з частиною 11 статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час смерті годувальника) право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною 10 цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

Частиною 10 статті 37 вказаного Закону передбачалося, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначені норми на час звернення позивача із заявою про переведення на інший вид пенсії не втратили чинність.

Твердження позивача про те, що призначення пенсії по втраті годувальника повинне було здійснюватись на підставі нового Закону України «Про державну службу» №889-VIII, за яким ОСОБА_1 має право на призначення даної пенсії, є безпідставним, оскільки Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 набув чинності тільки 01 травня 2016 року.

Так, статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких підстав, оскільки на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою (28.01.2016 року) Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 не набрав чинності, то суддя приходить до висновку, що пенсійним органом правомірно не застосовувались положення згаданого Закону та було відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 71, 94, 161-163, 183-2 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В. Кузнєцов