Ухвала суду № 63335744, 06.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/36/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-ц/773/1514/16 Категорія: 55 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Грушицького А.І., Свистун О.В.,

з участю:

секретаря - Концевич Я.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Горохівське АТП-10764» про зобовязання нарахувати заробітну плату за період роботи у зоні відчуження, видати довідку про розмір заробітної плати та стягнення заборгованості з заробітної плати, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він, працюючи водієм у відповідача з 11 квітня 1988 року по 07 травня 1997 року, в період з 12 квітня по 12 травня 1988 року був відряджений на роботу в зону відчуження з метою ліквідації наслідків Чорнобильної катастрофи. На даний час він отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків Чорнобильної катастрофи, однак її розмір значно занижений. Позивач зазначив, що підставою для перерахування пенсії є довідка ПАТ «Горохівське АТП-10764» про розмір його заробітної плати на цьому підприємстві за період роботи в зоні відчуження, однак надана відповідачем довідка для Пенсійного фонду України не відповідає дійсності, оскільки відповідач в порушення чинних на час спірних правовідносин не врахував йому заробітної плати за час перебування у відрядженні у цей період.

На підставі наведеного, з урахування уточнених позовних вимог, позивач просив суд зобовязати ПАТ «Горохівське АТП-10764» нарахувати йому середньомісячну заробітну плату за період його роботи у відрядженні в зоні відчуження для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 12 квітня по 12 травня 1988 року, та компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку із затримкою термінів її виплати, а також просив стягнути з відповідача належну йому середньомісячну заробітну плату та нараховану компенсацію і зобовязати відповідача видати йому довідку встановленого зразка про середньомісячну заробітну плату для звернення до Пенсійного фонду України.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року в задоволенні зазначеного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Горохівське АТП-10764» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, а представник відповідача апеляційну скаргу заперечив і просив її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем всупереч положенням ст.ст.10, 60 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, які б давали суду правові підстави зробити висновок про порушення відповідачем прав позивача на отримання пенсії в збільшеному розмірі через не нарахування та не включення у довідку середньомісячної заробітної плати за період перебування в зоні відчуження при відсутності у підприємства відповідних первинних документів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Судом встановлено і це відповідає матеріалам справи, що позивач з 11 квітня 1988 року по 07 травня 1997 року працював водієм всіх марок автобусів у Горохівському АТП-10764, яке згодом було реорганізоване у ВАТ «Горохівське АТП-10764», що вбачається з трудової книжки серії ЕТ-І № 2365762, заведеної 16 вересня 1980 року на ім'я ОСОБА_1, копія якої долучена до справи, та оригінал якої досліджено судом апеляційної інстанції (а.с.99-105).

З копії наказу по особовому складу Горохівського АТП 10764 Волиньавтотрансу від 11.04.1998 р. № 44 вбачається, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу водієм третього класу на всі марки автобусів з відрядно-почасово-преміальною оплатою праці з 11 квітня 1988 р. на підставі його заяви і зараховано до бригади № 2 на автобуси ЛАЗ-695 (а.с.113).

Разом з тим, з трудової книжки ОСОБА_1 видно, що 01.01.1988 року, до працевлаштування в Горохівське АТП-10764, йому було присвоєно кваліфікацію водія першого класу.

Облік робочого часу водіїв здійснювався на основі табеля обліку робочого часу, шляхового листа і інших документів (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПСвід 16 серпня 1977 р. N 255/16"Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автомобілів").

Почасово-преміальна система оплати передбачає не тільки оплату відпрацьованого часу за тарифом, а й премії за якість роботи.

При обчисленні середнього заробітку враховувалися: основна заробітна плата, надбавки, доплати, річна винагорода із фонду матеріального заохочення, оплата і доплата за надурочні роботи, якщо вони мали систематичний характер. Виробничі премії враховувалися при підрахунку середнього заробітку в тому разі, якщо вони входили в систему оплати праці на даному підприємстві, тобто не мали разового характеру і якщо вони виплачені за період, що не перевищує трьох місяців (за винятком виплат із фонду матеріального заохочення). Квартальна премія враховувалася у складі заробітку за кожний місяць у розмірі 1/3, а винагорода за загальні підсумки роботи підприємства у розмірі 1/12 частини цієї винагороди, виплаченої за попередній рік.

Коло осіб, які підлягають преміюванню, його показники та умови, розміри премій передбачаються в положеннях про преміювання, встановлюваних роботодавцем з урахуванням думки представницького органу працівників. При виконанні працівником показників і умов преміювання у нього виникає право вимагати виплату премії, у організації - обов'язок сплатити цю премію. Саме такі премії є складовою частиною почасово-преміальною і відрядно-преміальної системи оплати праці.

На підставі особистої картки працівника, а також на підставі даних первинних документів з обліку фактично відпрацьованого часу форми "Табель обліку робочого часу та розрахунку оплати праці" і форми "Табель обліку робочого часу" проводиться нарахування заробітної плати: в розрахунково-платіжної відомості; розрахункової відомості; платіжної відомості.

При відрядній оплаті праці розцінки визначаються, виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).

Відрядно-преміальна оплата праціпередбачає преміювання за перевиконання норм виробітку і конкретні показники їх виробничої діяльності. При обчисленні оплати праці відповідно з преміальною системою, прийнятою на підприємстві, всі премії, передбачені Положенням про преміювання, будуть складовою частиною фактичного заробітку працівника. Розмір премії, як правило, встановлюється у відсотковому відношенні до заробітної плати.

Відповідно до Основних положень по обліку праці і заробітної плати в промисловості і будівництві, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Мінфіну СРСР і ЦСУ СРСР від 27 квітня 1973 р., облік виконаних робіт на підприємствах і організаціях повинні здійснювати майстри, начальники дільниць, виконроби і інші працівники, на яких покладені ці обов'язки в залежності від специфіки організації виробництва. Для обліку виробленої продукції, обсягу виконаних робіт і заробітної плати робітників передбачено в залежності від характеру виробництва, системи організації і оплати праці і інших особливостей роботи форми первинної облікової документації, затверджені в установленому порядку (наряд на відрядну роботу, відомість обліку заробітку, маршрутні карти, наряд-книжка тощо). Для спрощення обліку, як правило, фактично відпрацьований час у первинні документи не проставляється, а враховується по табелю обліку використання робочого часу.

Оплата праці водіїв по підвищених тарифних ставках і посадових окладах для відповідних зон небезпеки і зони особливого контролю провадилась за фактично відпрацьований час у цих зонах.

ОСОБА_4 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N153/10-43 для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання, встановлювався 6-годинний робочий день.

ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 (постанова ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у м. Чорнобиль Київської області, оскільки до матеріалів справи долучено копію наказу № 47-ок від 15 квітня 1988 року «Про тимчасовий прийом на роботу водіїв, рем. працівників, спеціалістів Волинського ДВО автотранспорту», виданого Автотранспортним підприємством 33027 Київського державного виробничого об'єднання автомобільного транспорту за підписом директора АТП, яким було наказано водіїв, робітників, спеціалістів і службовців Волинського ДВО автотранспорту, відряджених для роботи в м. Чорнобиль, тимчасово прийняти на роботу в 5-у Чорнобильську колону з 12 квітня по 12 травня 1988 року, в тому числі водіїв Горохівського АТП-10764, серед яких був і позивач ОСОБА_1 (а.с.72-73).

Відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 106121, виданого 15 лютого 1999 року, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

З архівної довідки Київського АТП-13027, наданої 20 липня 2012 року Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, вбачається, що ОСОБА_1 працював у зоні відчуження в м.Чорнобиль у періоди з 12 квітня по 12 травня, з 12 листопада по 12 грудня 1988 року та з 12 січня по 12 лютого 1990 року.

Довідкою, виданою 09 серпня 1999 року ВАТ «Горохівське АТП-10764», стверджується, що ОСОБА_1 за роботу у зоні відчуження за періоди з 12 квітня по 12 травня, з 12 листопада по 12 грудня 1988 року та з 12 січня по 12 лютого 1990 року було сплачено 2269,77 крб. заробітної плати.

На підставі зазначеної довідки позивачу була нарахована пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки № 132 від 05.12.2016 року, наданої представником відповідача суду апеляційної інстанції, згідно даних Книги по заробітній платі ОСОБА_1 у 1988 році було виплачено у червні 1988 року 335, 75 крб., у липні 774,81 крб., із сум, які були направлені із Київського АТП 13027 за роботу в зоні відчуження за період з 12 квітня по 12 травня 1988 року, про що в суді не заперечив і сам позивач.

Згідно з Типовою номенклатурою справ автотранспортних підприємств Мінавтотранса УРСР та відповідно до пункту 1.4 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств. Із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41, термін зберігання шляхових листів і розрахунків на преміювання працівників та табелів обліку робочого часу 3 роки, отже вказані первинні документи за період 1988 рік підлягали знищенню.

Як вбачається із листа Управління праці та соціального захисту населення Горохівської райдержадміністрації № 918 від 04.08.2004 року, спеціалістами з оплати праці проведено перевірку правильності нарахування середньомісячної заробітної плати громадянину ОСОБА_1 за період з 12.04.- 12.05.1988 року і порушень правильності нарахування не виявлено. Дані про нараховану заробітну плату для розрахунків містяться тільки в Книзі по заробітній платі даного підприємства.

Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах СРСР, затвердженою Мінфіном СРСР, Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 15 лютого 1980 р. № 30, працівникам, які перебували у службовому відрядженні, зберігався середній заробіток за всі робочі дні по графіку, встановленому за основним місцем роботи періоду відрядження.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, а також переведеним у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилося за місцем відрядження. Таким працівникам надавалась довідка в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один із яких направлявся в бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника, для відображення по обліку заробітної плати. Відповідно до пункту 18 Тимчасового порядку оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганні забрудненню навколишнього середовища, відрядженому працівнику надавалась (в руки) також довідок установленого зразка про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для надання йому пільг по пенсійному забезпеченню і додатковій відпустці. Сума нарахованої заробітної плати перераховувалась на розрахунковий рахунок підприємств, які командирували зазначених працівників.

Середньомісячна заробітна плата, що зберігалась за працівником за період службового відрядження за його основним місцем роботи, нараховувалась і виплачувалась, відповідно до чинного законодавства, за рахунок коштів підприємства.

Разом з тим встановлено і стороною відповідача не заперечується, що ОСОБА_1 фактично працював у зоні відчуження на виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії, при цьому представник ПАТ «Горохівське АТП-10764» вказує на відсутність первинних документів, в тому числі і наказу АТП щодо відрядження та нарахування йому за цей період заробітної плати.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати позивачу у звязку з відсутністю у відповідача первинних документів.

Відповідно до частин 1, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 644 від 12 жовтня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2012 року, затверджено форми довідки про заробітну плату працівників в зоні відчуження в період з 1986 по 1990 роки.

Підставою для внесення до довідок про заробітну плату даних про кількість днів роботи у зоні відчуження, номеру зони, де проводилися такі роботи, кратність оплати праці, про нараховану та виплачену заробітну плату, є первинні документи.

Відповідно до п.п. 14, 7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року, до заяви про перерахунок пенсії у випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії надаються документи, що посвідчують особливий статус особи - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; - довідка про заробітну плату (дохід), яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином , виходячи зі змісту зазначених правових норм, довідка про заробітну плату видається на підставі первинних документів щодо нарахування цієї заробітної плати та її виплату. Оскільки первинні документи щодо нарахування заробітної плати та її виплати в зоні відчуження за період з 12.04. по 12.05.1988 року в АТП-10764 відсутні, тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові і щодо зобовязання відповідача видати зазначену довідку, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді