Рішення № 63335741, 06.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15679/15-ц Провадження № 22-ц/773/1592/16 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Категорія: 27 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря Губарик К. А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд із зазначеним позовом. Покликалось на те, що 28 жовтня 2010 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна», яка 28 вересня 2012 року переоформлена на кредитну карту «Універсальна GOLD» із сумою кредиту 18000 грн., зі сплатою за користування кредитом 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Крім того позивач зазначав, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 31 липня 2015 року в нього утворилась заборгованість у розмірі 31899 грн. 91 коп., що складається з: 18110 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 10953 грн. 41 коп. заборгованості за процентами, 835 грн. 39 коп. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1494 грн. 95 коп. штрафу (процентна складова), яку ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_4, а також 1218 грн. судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 вересня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У поданій на рішення апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просить його скасувати як незаконне і необґрунтоване, прийняте судом без з'ясування та належної правової оцінки обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову з покладенням судових витрат на відповідача.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4, вважаючи оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи, просить залишити його без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено сам факт укладення кредитного договору з відповідачем, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Встановлено, що 28 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем ОСОБА_4 укладено договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, тарифами складає між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 3900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитка «Універсальна» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % у місяць (30 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 6-8).

На підставі анкети-заяви поданої відповідачем ОСОБА_4 17 листопада 2010 року ним у відповідності з умовами договору про надання банківських послуг укладеного раніше було отримано нову платіжну картку Кредитка «Універсальна GOLD» із встановленим кредитним лімітом у розмірі 10000 грн., що 20 вересня 2012 року була переоформлена із збільшенням кредитного ліміту до 18000 грн. як це передбачено п.п. 2.1.1.2.3; 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 25; 210-215, 248).

Із наявної в матеріалах справи виписки по картковому рахунку і додатковим рахункам за вказаним договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_4, вбачається, що відповідач, після отримання кредитної картки з лімітом 18000 грн., неодноразово використовував її як засіб розрахунку за придбані товари, поповнював її готівкою через термінал та знімав готівку з картки через банкомат (а. с. 129-161).

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5; 2.1.1.5.6; 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами спору кредитного договору, позивальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також сплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а. с. 27-28).

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 31 липня 2015 року ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором від 28 жовтня 2010 року у розмірі 31893 грн. 91 коп., яка складається із: 18110 грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 10953 грн. 41 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 835 грн. 39 коп. заборгованості по пені та комісії, 500 грн. (фіксована частина) та 1494 грн. 95 коп. штрафу (процентна складова) (а. с. 4-5).

Аналіз наведених правових норм, зазначених пунктів, укладеного між сторонами договору, встановлених обставин справи, дає підстави вважати, що позичальник ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору щодо порядку та строку повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором відсотків, кредитні кошти кредитодавцю не повернув та відсотки за користування ними банку не сплатив, а тому вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором відлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Із наданої позивачем виписки руху коштів на кредитній картці відповідача ОСОБА_4 за період з 01.10.2009 року по 06.10.2015 рік встановлено, що поповнення ним ліміту коштів на кредитній картці відбувалось періодично: 24.06.2014 року - 900 грн.; 19.07.2014 року - 850 грн.; 23.08.2014 року - 950 грн.; 30.09.2014 року - 600 грн.; 14.10.2014 року - 2000 грн., а 01.10.2015 року - 1000 грн. (а. с. 87-128), що на думку колегії суддів є підставою передбаченою ч. 1 ст. 264 ЦК України для переривання перебігу позовної давності тривалістю три роки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність зроблених висновків встановленим обставинам справи, що потягло за собою порушення норм матеріального права, то в силу вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Також, відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають відшкодуванню понесені банком судові витрати-сплачений судовий збір в сумі 2557 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2016 року в даній справі скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 31893 (тридцять одну тисячу вісімсот дев'яносто три) грн. 91 коп. заборгованість за кредитним договором та 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп. сплачених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: