Ухвала суду № 63335056, 12.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комзюк А.Ф.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" грудня 2016 р. Справа № 571/992/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "04" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Рівненської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04.11.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що припис №124/12 від 26.05.2016 року не отримувала вважала його безпідставним і незаконним так, як на момент складання даного припису у ОСОБА_4 не було акту на земельну ділянку, вказана земельна ділянка є спірною тому порушення не усувалося. Також зазначає що суд не досліджував та не надав правової оцінки всім обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що Постановою про накладення адміністративного стягнення №000909 від 13.07.2016 року на неї накладено адміністративне стягнення за не виконала вимоги припису від 26 травня 2016 року №124/12 щодо звільнення земельної ділянки на якій посадила с/г культури і висипала машину щебеню, дана земельна ділянка перебуває у власності гр. ОСОБА_4 у зв'язку з чим визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП (а.с.6).. Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №000909 від 05 липня 2016 року, яким встановлено, що станом на 5 липня 2016 р. ОСОБА_3 не виконано вимоги припису від 26.05.2016 року №124/12 (а.с.7), не погоджуючись з зазначеною вище постановою, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Згідно припису №124/12 від 26 травня 2016 року, при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель ОСОБА_3, встановлено самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,0180 га, на якій проводяться сільськогосподарські роботи, а також висипала машину щебеню на землях, які належать гр. ОСОБА_4 на праві власності. Приписано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку у відповідний стан до 26 червня 2016 року (а.с.8).

Відповідальність за ст.188-5 КУпАП настає у разі невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Згідно із п.4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 (далі Положення) Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п.5 Положення Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, серед іншого, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України; отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань.

Разом з цим зміст терміну "самовільне зайняття земельної ділянки" розкрито у Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до абзацу 10 ст.1 цього Закону, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п."б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно за самостійне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, наділені повноваженнями давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що державні інспектори наділені повноваженнями складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом першої інстанції також встановлено, що 27.10.2015 року право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,2474 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Рокитнівський район, с. Дроздинь вул. Відінська, зареєстровано на ОСОБА_4, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №72169703 від 03.11.2016 року (а.с.28).

Таким чином, державні інспектори, складаючи протокол, видаючи припис приймаючи постанову за наявності виявлених/встановлених порушень вимог земельного законодавства, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Крім того, судова колегія зазначає, що видання особі, яка допустила порушення земельного законодавства, вказівки про його усунення (припису) не залежить від притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, а є відповідно реагуванням інспекційного органу на виявлені порушення. Натомість, якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор накладає на таку особу адміністративне стягнення за ст.188-5 КУпАП, а відтак, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена в межах та у спосіб передбачений законом.

Суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2016 року №000909 державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 винесена правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В силу викладеного є вірними висновки суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2016 року №000909 відносно ОСОБА_3.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "04" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна інспекція сільського господарства в Рівненській області вул.Малорівненська,91-Б,м.Рівне,33025

4-третій особі: - ,