Ухвала суду № 63334983, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1262/16

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Гринишина І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Міністерства внутрішніх справ в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з наказом від 11 лютого 2016 року №12 о/с ОСОБА_4, поліцейський роти дорожньо-патрульної служби ГУНП з 11 лютого 2016 року звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Після звільнення позивач пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК.

За результатами обстеження отримав довідку серії АВ №0720821 від 20 квітня 2016 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, серії АГ №0017441 від 20 квітня 2016 року, ступінь втрати професійної працездатності у позивача у відсотках становить 40%.

Відповідно до постанови ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" з установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх працівників органів внутрішніх справ та НП із числа осіб рядового й начальницького складу, захворювання у ОСОБА_4 пов'язане з проходженням служби в ОВС.

26 травня 2016 року позивач звернувся до ГУ НП в Хмельницькій області з заявою (рапортом), в якому просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з частковою втратою працездатності у ступені 40 % та встановленням інвалідності ІІІ групи в період проходження служби в роті ДПС ГУ НП в Хмельницькій області.

Листом від 08 червня 2016 року №29/г-40 ГУ НП в Хмельницькій області повідомило позивача, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

За результатом розгляду справи, суд І інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про Національну поліцію", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Пунктом 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Статтею 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначають Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі по тексту - Порядок №850).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.

Отже, посилання апелянта стосовно того, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, оскільки був звільненим з поліції є необґрунтованим.

Згідно з пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки, ОСОБА_4 звільнений зі служби 11 лютого 2016 року, а інвалідність встановлена 20 квітня 2016 року, тобто не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Таким чином, зазначеним Порядком чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме МВС України, однак саме орган внутрішніх справ, в якому проходив службу працівник міліції зобов'язаний розглянути заяву особи та направити відповідний висновок до МВС.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області із заявою з усіма необхідними документами, передбаченими Порядком №850.

Проте, листом від 08 червня 2016 року №29/г-40 ГУ НП в Хмельницькій області повідомило про фактичну відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність визначена позивачу не внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що розгляд заяви позивача відбувся з порушенням Порядку №850, оскільки відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області не звертався ні з документами, ні з висновком до Міністерством внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги позивачу, і відповідно будь-яке рішення з даного питання Міністерством внутрішніх справ України не приймалося.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Закону №580-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №641 "Про утворення Національної поліції України" та Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877 Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів вбачається, що переважна більшість функцій, які покладались на органи внутрішніх справ Законом України "Про міліцію" наразі здійснюються національної поліцією відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Тобто в даному випадку має місце публічно-правове правонаступництво, відповідно до якого держава не перестає здійснювати свої обов'язки через ліквідацію певної державної структури. Такі обов'язки продовжують виконуватись іншими органами.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалось вище, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

За таких обставин, дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними, що вірно встановлено судом І інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.