Постанова № 63334917, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/4588/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Іщенко І.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м. Чернівці лейтенанта поліції Маніліча Володимира Івановича, за участю третьої особи - управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м.Чернівці лейтенанта поліції Маніліча Володимира Івановича, за участю третьої особи - управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: дії інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м.Чернівці лейтенанта поліції Маніліча Володимира Івановича при складанні постанови від 23 вересня 2016 року серії ПС2 №436419 визнати - протиправними; скасувати постанову від 23 вересня 2016 року серії ПС2 №436419 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 23 вересня 2016 року інспектором роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м.Чернівці лейтенантом поліції Манілічем В. І. винесено постанову у справі про адміністративне порушення серії ПС2 № 436419 відносно ОСОБА_2 за порушення вимог дорожньої розмітки «рух прямо» під час керування автомобілем марки "Toyota Land Cruiser ", н.з. НОМЕР_1, в м. Чернівці по просп. Незалежності, а саме - здійснення повороту праворуч, чим порушив п.п.8.5 ПДР України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

ОСОБА_2, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і наявність підстав для задоволення позову, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно п.п. 8.5 ПДР України, дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в т.ч. і ч. 2 ст. 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що твердження позивача щодо неправомірності винесення постанови на місці вчинення без складення протоколу відповідачем є безпідставним, оскільки останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявною в матеріалах справи відеофіксацією правопорушення, позивач здійснив поворот праворуч, порушивши вимоги дорожньої розмітки «рух прямо».

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити повністю.

Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м. Чернівці лейтенанта поліції Маніліча Володимира Івановича, за участю третьої особи - управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.