Постанова № 63334538, 07.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17925/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Кравчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.08.2015р. №0020191701.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі п.п.78.1.1, 78.1.2 статті 78, статті 79 ПК України та згідно з наказом №816 від 07.07.2015р. відповідачем проведено перевірку фізичної особи ОСОБА_5, за результатами якої 17.07.2015р. складено акт №3002/26-56-17-01-05/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.».

Актом перевірки встановлено порушення позивачкою п. 167.1 статті 167, п.п. 164.2.17 статті 164 ПК України, внаслідок чого їй донараховано податок на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 1 336 217,53грн., з яких основний платіж - 1 068 974,03грн. та штрафні санкції - 267 243,51грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивачкою не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 6 289 515,45грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором (додаткове благо).

На підставі вказаного Акта податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0020191701 від 06.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1 336 217,53.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки позивач вважає його протиправним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів не повною мірою погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 (надалі - ПК України).

Стаття 168 ПК України визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, згідно п.п.168.1.3 п.168.1 якої, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

При цьому, у п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

За визначенням п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділі ІV цього Кодексу).

Стаття 164 ПК України визначає базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Станом до 01.01.2015р. підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передбачав, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податків як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015, підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України викладено в редакції, згідно якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податків як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, на час прийняття податкового-рішення відповідно до ст. 164 ПК України оподаткуванню підлягала тільки анульована (прощена) кредитором основна сума боргу («тіло кредиту») платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 04 жовтня 2016 року у справі № К/800/14135/16.

Як вбачається з матеріалів справи з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, у зв'язку із достроковим погашенням Позичальником частини кредитної заборгованості, Кредитором (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та Позичальник (Позивач) 20.05.2014р. укладено Договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/3796/82/55349 від 14.05.2007р., відповідно до якого розмір непогашеної Позичальником заборгованості на момент укладення цього Договору складає еквівалент 6 289 515,45грн. по офіційному курсу НБУ, в тому числі:

- основна сума боргу кредиту - 84 314,49 доларів США, що складає еквівалент 987 840,96грн.;

- проценти нараховані за користування кредитом - 105 588,51 доларів США, що є еквівалентом 1 237 090,50грн.;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором - 4 064 583,99грн.

Відповідно до п.1.2 Договору від 20.05.2014р. встановлено, що у зв'язку із погашенням Позичальником до підписання цього Договору заборгованості по кредиту за Кредитним Договором №014/3796/82/55349 від 14.05.2007р. в розмірі 147 768,91 доларів США, що складає еквівалент 1 700 000,00 грн. по курсу НБУ на дату погашення, Сторони домовились, що з дня укладення цього договору Боргові зобов'язання за Кредитним договором припиняються, а Кредитний договір вважається розірваним.

Повідомленням Банку №04-2-0/1323 від 01.07.2015р. ОСОБА_5 була поінформована про анулювання її кредитної заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка отримала додаткове благо лише у вигляді прощеної основної суми боргу за кредитним договором («тіло кредиту»), а тому податкове повідомлення-рішення є обгрунтованим лише в частині основної суми податку з доходів фізичних осіб, а саме: на суму 167 689,36 грн. та штрафних санкцій на суму - 41 922,34 грн., а в решті - 1 126 605,83 грн. підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2015р. №0020191701 на суму 1 126 605,83 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.08.2015р. №0020191701 на суму 1 126 605 (один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот п'ять) грн. 83 коп. - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_5 в цій частині - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.08.2015р. №0020191701 на суму 1 126 605 (один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот п'ять) грн. 83 коп.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова в повному обсязі складена 09 грудня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.