Ухвала суду № 63334269, 08.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2016 рокусправа № 804/436/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання:Федосєєвої Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року по справі № 804/436/16 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просила зобовязати Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на підставі ст. 23 Закону України «Про міліцію» призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, яка надається у разі загибелі (смерті) працівника міліції, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_3 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її чоловіка - ОСОБА_4, фахівця 2-ої категорії групи матеріального забезпечення полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1» ГУМВС, який загинув у період проходження служби та зобов'язано Головне управління МВС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку з загибеллю її чоловіка. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові вирішено із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального позивач, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «зобовязати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю чоловіка».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що при виконанні службових обовязків чоловік позивача ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із органами міліції та загинув саме при виконанні службових обовязків, які були покладені на нього під час перебування на службі у полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1». Таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» позивачу, як дружині загиблого працівника міліції, повинна виплачуватись одноразова грошова допомога. Встановивши ці обставини, суд першої інстанції не застосував ефективний спосіб захисту її порушених прав шляхом зобовязання здійснити виплату, а безпідставно спонукав повторно розглянути її заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив змінити постанову суду.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити в силі. Наполягав, що призначити виплату одноразової грошової допомоги згідно із Законом України «Про міліцію» у ГУМВС України в Дніпропетровській області немає правових підстав, оскільки чоловік позивача не проходив службу в міліції, а був цивільним працівником в органах внутрішніх справ.

Вивчивши матеріали справи, пояснення представників сторін та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 (позивач) є дружиною ОСОБА_4.

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 441 о/с ОСОБА_4 призначено фахівцем 2-ої категорії групи матеріального забезпечення полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1» ГУМВС.

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 14.01.2015 № 5 о/с дск для виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несенням служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО, відряджено працівників полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1» ГУМВС України в Дніпропетровській області у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до м. Маріуполь Донецька область, зокрема, ОСОБА_4 фахівця групи матеріального забезпечення полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1» ГУМВС.Згідно довідки командира полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро 1», до службових обовязків ОСОБА_5 входило контроль за станом та розпорядженням речовим, господарським та іншим майном, участь у навчальному процесі в системі профпідготовки та ін.

15.03.2015 на території проведення антитерористичної операції з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом чисельні проникаючі осколковані поранення грудної клітини з ушкодженням внутріншніх органів, що ускладнилися розвитком шоку, що підтверджено актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, (форма Н-5) та актом №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1).

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 25.03.2015 № 124 о/с ОСОБА_4 виключено зі списків особливого складу у звязку із смертю 15.03.2015. 03 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року позивач звернувся до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у звязку із загибеллю її чоловіка.

25.12.2015 Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області листом № 9/0-5 надана відповідь згідно якої, відповідно до акту розслідування нещасний випадок з ОСОБА_4 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, тому права на виплату одноразової грошової допомоги згідно зі ст. 23 Закону України «Про міліцію» позивач не має.

Також судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області до суду була надана Довідка Члена ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області заступник начальника ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області без дати та номеру, згідно якої, ОСОБА_4 був направлений на територію проведення АТО на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 14.01.2015 № 5 о/с для виконання трудових функціональних обовязків в порядку визначеному Кодексом законів про працю України, а саме для побудови, кріплення та обслуговування оборонних споруд. Вказаною довідкою також вказано, що до виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю на території проведення АТО ОСОБА_4 не залучався, спеціальні засоби та вогнепальна зброя йому не видавалися. Крім того, вказано, що ОСОБА_4 присягу працівника ОВС не складав, спеціальне звання працівника міліції, в установленому порядку, не присвоювалось, на посаду працівника міліції останній не призначався. Також, надано довідку від 26.08.2016 за № 25/1405 згідно якої, журнали (книги) видачі (приймання) вогнепальної зброї та боєприпасів за період з 01 по 06 грудня 2014 року та з 14 по 16 січня 2015 року, а також журнал про видачу військової форми та спецзасобів за період з 01 по 06 грудня 2014 року та з 14 по 16 січня 2015 року у полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області не збереглися.

Вказані обставини знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_4 у складі полку патрульної служби міліції, що був відряджений до м. Маріуполь Донецької області для здійснення заходів з охорони громадського порядку, де проводиться антитерористична операція, мав пряме відношення до проходження служби в органах внутрішніх справ, а його посадові обовязки належали до заходів з виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю на території проведення антитерористичної операції. Отже відмова у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправною. Натомість, оскільки для прийняття рішення про виплату допомоги законодавством передбачено певний перелік документів та перевірка визначених обставин, суд вважав передчасним рішення про зобовязання здійснити виплату та вийшов за межі позову і зобовязав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів, здійснюючи перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, яка стосується лише питання незадоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, виходить з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, право на отримання якої мають особи, визначені абзацом 3 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII).Статтею 18 Закону № 565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.1991 р. до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону № 565-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції». Зазначеним Порядком установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року N 208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов, затверджених цією постановою, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 850.

Як вбачається зі змісту ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 850, право на отримання встановленої ними одноразової грошової допомоги мають право працівники міліції, які перебували на службі в ОВС.

Оскільки чоловік позивачки на час загибелі не мав статусу працівника міліції, вимоги її апеляційної скарги в частині зобовязання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на підставі ст. 23 Закону України «Про міліцію» є необґрунтованими.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог в апеляційному порядку не перевірялась.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі № 804/436/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 грудня 2016 року.

Головуючий:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак

Суддя:І.В. Юрко