Ухвала суду № 63334265, 06.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2016 рокусправа № 804/6213/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року

у справі № 804/6213/16

за позовом Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2016 №560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1М.»

26.09.2016 представником позивача подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, а саме:

- зупинити дію наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2016 р. № 560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1М.», поновити відомості в Єдиному реєстрі нотаріусів, та надати доступ приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державних реєстрів для вчинення ним дій та виконання обовязків, передбачених Законом України "Про нотаріат";

- заборонити Міністерству юстиції України та Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України розглядати подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що з огляду на оскарження позивачем результатів перевірки видання відповідачем оскаржуваного наказу є протиправним та таким, що порушує права приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, з огляду на той факт, що фактично на разі заблоковано роботу приватного нотаріуса, заблоковано доступ до державних реєстрів, що унеможливлює виконання приватним нотаріусом вчинення дій та виконання обовязків, покладених на нього Законом.

Крім того, в клопотанні зазначено, що слід вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони міністерству юстиції України розглядати подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, оскільки в подальшому розгляд такого подання може призвести до наслідків вжиття ОСОБА_1 додаткових заходів у вигляді необхідності оскарження відповідного рішення Міністерства юстиції України та блокуванню роботи приватного нотаріуса.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено частково.

Зупинено дію наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2016 р. № 560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1М.», поновлено відомості в Єдиному реєстрі нотаріусів, та надано доступ приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державних реєстрів для вчинення ним дій та виконання обовязків, передбачених Законом України «Про нотаріат», до вирішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 804/6213/16.

У забезпеченні позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України розглядати подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, враховуючи, що подання адміністративного позову та відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного наказу відповідача, а сукупність викладених вище обставин свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам та обовязкам позивача.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України розглядати подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, суд з посиланням на п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», зазначив про відсутність законних підстав для вжиття таких заходів забезпечення позову, оскільки вжиття заходів забезпечення позову можливо виключно стосовно відповідача - субєкта владних повноважень, а позивач просить заборонити вчиняти певні дії особам, які не є стороною у адміністративній справі.

Не погодивши з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову. Відповідач зазначає, що суд не врахував відсутність обґрунтування, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, інтересам та обовязкам позивача та невжиття заходів забезпечення може в майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не надано доказів, які підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення позову, відсутнє також обґрунтування існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам та обовязкам позивача. Судом в ухвалі від 26.09.2016 також не наведено жодних мотивів, з яких він дійшов висновку про існування такої небезпеки. В висновок суду ґрунтується на припущеннях, відсутні посилання на конкретні обставини та очевидні ознаки протиправності рішення субєкта владних повноважень.

Крім того, оскаржувана ухвала не відповідає нормам Закону України «Про нотаріат».

Розгляд апеляційної скарги призначений апеляційним судом у судовому засіданні на 13:20 годин 06.12.2016 (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016).

Позивач (повноважний його представник), представник відповідача в судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

З огляду на вказані обставини, приймаючи до уваги, що обовязкова участь у судовому засіданні вказаних осіб не визнана, апеляційний суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, вказаною нормою права визначено підстави, за наявності яких може бути забезпечено позов, а саме: наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України).

Виходячи з наведених норм, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.

При цьому заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

Предметом спору у даній адміністративній справі є питання правомірності прийняття відповідачем наказу 06.09.2016 № 560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1М.», яким тимчасово, а саме: з 07 вересня 2016 року по 07 березня 2017 року, зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до розгляду Міністерством юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Підпунктом 2.1. пункту 2 наказу 06.09.2016 № 560/7 зобовязано приватного нотаріуса ОСОБА_1 зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

З поданого позивачем клопотання про забезпечення позову вбачається, що заявленими заходами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності спірного наказу.

При цьому, докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень до суду, як того вимагає ч.1 ст.71 КАС України, не надано.

Приймаючи до уваги правову природу спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що наведені позивачем в заяві обставини не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом.

Законодавчо встановлені обставини, за наявності яких адміністративний суд може вжити заходів забезпечення адміністративного позову, заява позивача не містить, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали такі обставини також не встановлені.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів мотивів, за яких дійшов висновку, що адміністративний позов має бути забезпечений саме у встановлений ним спосіб і в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказав ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного наказу відповідача як суб'єкта владних повноважень.

Крім того, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають Закону України «Про нотаріат», не є такими, що направлені на створення можливості реального виконання в майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється, якщо Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Відповідно до ст.29-2 Закону України «Про нотаріат» у випадку надіслання до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю керівники головних управлінь юстиції в областях приймають рішення у вигляді відповідного наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

За приписами ч.ч.4-6 ст.29-2 вказаного Закону при зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов'язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 29-1.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: знімати заборону відчуження нерухомого майна, видавати з депозиту гроші та цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення предявленого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 позову.

Оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції без зясування обставин справи, за відсутності підстав, передбачених ст.ст.117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 - підлягає скасуванню.

Керуючись п.6 ч.1 ст.199, ст.ст. 197, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 804/6213/16 скасувати, прийняти нову ухвалу.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко