Ухвала суду № 63334248, 23.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2016 рокусправа № 804/16484/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про скасування припису, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної Державної адміністрації, в якому просило скасувати припис Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області за вих. № 4-5674-10-03 від 01.12.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано припис Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області за вих. № 4-5674-10-03 від 01.12.2015 року.

Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, що викладені у письмових запереченнях, та просив залишити постанову суду без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, та оскільки повідомлявся у належний спосіб про дату, час та місце розгляду справи його неявка в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши підстави для апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що у період з 04.11.2015 року по 24.11.2015 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Першотравенський ремонтно - механічний завод», що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 7, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область, 52800.

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 21.09.2015 року №429-П та направлення на перевірку від 21.09.2015 року № 4-3939-10-3.

За результатами перевірки складено акт, який 24.11.2015 року було вручено та підписано в.о. директора ТОВ «Першотравенський ремонтно - механічний завод» з запереченнями, які були надані відповідачу 27.11.2015 року (а.с.22-37, т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено, що при обстеженні земельної ділянки державної власності, яка надана в користування підприємству для обслуговування цеху ГШО відповідно договору оренди земельної ділянки з Павлоградською міською радою, зареєстрованого в ПВ ДРФ ДП Центр ДЗК від 13.05.2009 р. за № 040911300100, виявлено засмічення земель виробничими відходами, а саме: поблизу котельної № 3 виявлено розміщення вугільного шлаку на грунтовому покриві площею 24,5 кв. м, поблизу котельної № 4 вугільний шлак розміщено на рунтовому покриві на площі 60,3 кв. м.

Перевіркою також було встановлено, що при здійсненні господарської діяльності ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод утворюється 22 види відходів, в т. ч. відходи вугільного шлаку (ІУ клас небезпеки). Перевіряючими було зазначено, що розміщення відходів вугільного шлаку на грунтовому покриві засмічення земель може призвести до забруднення земель (накопичення в грунтах негативних кількісних або якісних змін).

Крім того, перевіркою встановлено, що тверді побутові відходи підприємства перевозяться автотранспортом підприємства відповідно до договору з ППФ Укрремтехсервіс про надання послуг на розміщення ТПВ від 08.01.2014 року на сміттєзвалище на території Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району в балці Кривошеїн Яр за південно-східною околицею м. Першотравенськ на земельній ділянці, яка надана ФОП ОСОБА_1 для комерційного використання (розміщення твердих побутових відходів та обслуговування підприємства з сортування побутових відходів. Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводженні відходами у ФОП ОСОБА_1 відсутній. Крім того, рішенням заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області від 13.07.2009 року № 206, тимчасово заборонено (зупинено) з 15 липня 2009 року експлуатацію сміттєзвалища твердих побутових відході м. Першотравенська, яке розташовано в балці Кривошеїн Яр на землях Петропавлівської селищної ради.

Також, з акту перевірки вбачається, що господарська діяльність підприємства щодо поводження з відходами в 2015 році здійснюється без Дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Крім того, перевіряючими під час перевірки контролю додержання нормативів викидів встановлено, що за результатами виробничого контролю зафіксовано перевищення встановленого граничнодопустимого викиду: на протязі 2013 р. на ДВ№№1, 2 по вмісту пили (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок) та вуглецю оксиду, ДВ№4/1 по вмісту пилу (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок), азоту оксидів, сірки діоксиду та вуглецю оксиду; ДВ№6 по вмісту азоту оксидів, сірки діоксиду та вуглецю оксиду; ДВ№7 по вмісту заліза та його сполук та марганцю та його сполук; ДВ№10 по вмісту азоту оксидів; ДВ№21 по вмісту водню хлористого; ДВ№26 по вмісту нікелю та його сполук та свинцю та його сполук; ДВ№№36, 37 по вмісту пилу (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок); ДВ№42 по вмісту азоту оксидів та вуглецю оксиду; на протязі 2014 р. на ДВ№№1, 2, 37 по вмісту пилу (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок).

З акту перевірки також вбачається, що згідно умов, наданих в попередніх дозволах на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1212600000-10 (термін дії до 07.05.2014р.) та № 1212400000-81 (термін дії до 03.04.2014р.), підприємство повинно було провести заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 6 джерелах викидів, проте заходи не було виконано.

З урахуванням висновків акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено оскаржуваний припис за вих.№ 4-5674-10-03 від 01.12.2015 року, який складається з 12 пунктів (а.с.20-21, т.1).

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем належними доказами не доведено порушення позивачем природоохоронного законодавства, більшість висновків базуються на загальних припущеннях, направлених на недопущення порушень у майбутньому, доводи перевіряючих не підтверджені відповідними актами, висновками уповноважених органів, та іншими допустимими доказами, у звязку з чим, більшість вимог носять декларативний характер, з яких неможливо встановити суть порушення.

Колегія суддів погоджується з такими висновкам суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 8 ст. 7 вказаного Закону припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Також процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів урегульовано Порядком організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі Порядок № 464).

Так, згідно пп. 1.4. Порядку № 464 визначено, що акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 4.22. Порядку №464 встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25. Порядку № 464 строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

З вищенаведеного вбачається, що припис органу державного нагляду (контролю), в даному випадку Державної екологічної інспекції, виноситься лише при виявлені під час перевірки фактів порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити чітку вимогу щодо усунення цих порушень у визначений термін, що не повинен перевищувати шість місяців.

В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зазначає, що одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. На думку відповідача, вимоги, викладені в пунктах 2, 3, 4, 5, 7,9, 10, 11, 12 припису, в яких зазначено термін виконання «постійно» направлені на припинення порушення вимог природоохоронного законодавства та недопущення їх в подальшій діяльності.

В свою чергу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за своєю формою має відповідати встановленим вимогам чинного законодавства та є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю), в якому безпосередньо встановлюються вимоги щодо усунення порушень діючого законодавства, виявлених під час перевірки, як про це зазначено у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Наряду з цим, припис повинен містити конкретні вимоги щодо усунення виявлених порушень у відповідний термін. Саме виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність вимог відповідача, викладених у пунктах 2, 3, 4, 5, 7,9, 10, 11, 12 припису, оскільки, вимоги носять загальний характер із запобіжними рекомендаціями на майбутнє та не містять чіткого викладення виявлених порушень, а тому зазначені пункти припису є протиправними та підлягають скасуванню.

В пункті 1 припису відповідач зазначає про порушення позивачем пункту є) статті 17, абз. 4 статтгі 33 Закону України Про відходи, статті 3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та вимагає передачу твердих побутових відходів здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з акту перевірки від 24.11.2015 року, тверді побутові відходи перевозяться автотранспортом підприємства відповідно договору з ППФ Укрремтехсервіс про надання послуг на розміщення ТПВ від 08.01.2014 р. на сміттєзвалище на території Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району в балці Кривошеїн Яр за південно-східною околицею м. Першотравенськ на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка надана ФОП ОСОБА_1 для комерційного використання (розміщення твердих побутових відходів та обслуговування підприємства з сортування побутових відходів). Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами у ФОП ОСОБА_1 відсутній.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.13 Закону України Про відходи субєктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації всіх форм власності, діяльність яких повязана із поводженням з відходами.

Згідно до приписів ст.1 Закону України Про відходи поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ №724227 від 19.07.2013 року, наявної в матеріалах справи, основним видом господарської діяльності підприємства є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, яка передбачає утворення позивачем тільки побутових відходів.

В апеляційній скарзі заявник зазначає про те, що відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про відходи» субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації. Проте, у постанові суду першої інстанції зазначено, що позивачем утворюються тільки побутові відходи та вивезення і розміщення побутових відходів здійснюється відповідно до договору № 131 ПЗ-ДЦ від 25.12.2015 року. Апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що оскільки перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «ПРМЗ» проведена в період з 04.11.2015 року по 24.11.2015 року, оскаржуваний припис винесено 01.12.2015 року, тому договір № 131 ПЗ-ДЦ від 25.12.2015 року не міг бути наданий позивачем відповідачу під час перевірки.

Колегія суддів критично розцінює зазначені доводи апелянта та з цього приводу зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявна копія договору про надання послуг на розміщення твердих побутових відходів від 25.12.2014 року № 131-ПЗ-ДЦ. Відповідно до умов зазначеного договору, ППФ «Укрремтехсервіс» надає послуги ТОВ «ПРМЗ» по розміщенню твердих побутових відходів. Строк дії договору до 31.12.2015 року ( а.с.38-39).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначений договір позивачем при перевірці було надано відповідачу у відповідь на запит про отримання документів позивача від 20.11.2015 року № 1196, в якому міститься підпис про отримання державним інспектором Пшеничним Г.М.

Отже, колегія суддів зазначає, що на момент проведення перевірки вищезазначений договір був діючим, відповідач був обізнаний про зміст цього договору, але на надав йому належної правової оцінки, а тому пункт 1 припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно вимог пункту 8 припису, яким ТОВ «ПРМЗ» зобовязано перереєструвати паспорти на ГОУ в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області, у звязку із виявленим порушенням п. 6.2 розділу 6 правил технічної експлуатації установок очистки газу та умови дозволів № 1223800000-37, №1223800000-37А, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Правил технічної експлуатації установок очистки газу № 52 від 06.06.2009 року (далі Правила №52) розділу II. пункту 2.2. - суб'єкт господарювання зобов'язаний - розробити паспорт на кожну ГОУ та забезпечувати безперебійну ефективну роботу і безпечну експлуатацію ГОУ, підтримувати у справному стані споруди, устаткування та апаратуру для очищення викидів відповідно до вимог цих Правил №52 (2.2.1 та 2.2.5).

У відповідності з Правилами №52 ТОВ «ПРМЗ» для уловлення шкідливих речовин, забруднюючих атмосферне повітря, 7 джерел викидів обладнані ГОУ. Паспорти на ГОУ на ДВ№№ 0001, 0002, 0019, 0036, 0037 розроблені та зареєстровані в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області.

Як передбачено п.6.2. Правил, після реконструкції (модернізації) або капітального ремонту здійснюється перереєстрація ГОУ із збереженням реєстраційного номера. При цьому подаються визначений у цьому пункті перелік документів.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.11.2015 року № 454 «Про внесення змін до Правил технічної експлуатації установок очистки газу» (далі Наказ №454) виключено розділ 6 Правил. Відповідно до п.3 Наказу № 454, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Зазначений Наказ опубліковано в Офіційному віснику України від 05.01.2015 року №1, стор. 142, стаття 26, код акту 80035/2015. Отже, колегія суддів зазначає, що зазначені зміни до Правил технічної експлуатації установок очистки газу набрали законної сили 05.01.2016 року, а отже на момент винесення оскаржуваного припису розділ 6 зазначених Правил був чинним. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що пункт 8 припису містить вимогу перереєструвати паспорти на ГОУ в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області у термін до 01.03.2016. Враховуючи те, що з 05.01.2016 обовязок підприємства перереєструвати паспорти на ГОУ в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області не передбачено Правилами технічної експлуатації установок очистки газу, тому виконання пункту 8 припису у відповідний строк не узгоджується з наведеним вище актом. Таким чином, висновок суду про протиправність пункту 8 припису є вірним, а доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтовані.

Згідно пункту 6 припису ТОВ «ПРМЗ» відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» приписано відкоригувати інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992р. №2707-ХІІ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як вбачається з акту перевірки термін дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1212600000-10, 1212600000-10А, 1212600000-10Б, скінчився 07.05.2014 року, № 1212400000-81 та 1212400000-81А скінчився 03.04.2014 року. Таким чином викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел проммайданчика № 1 з 08.05.2014р. та проммайданчика № 2 з 04.04.2014 здійснюються без Дозволу, що є порушенням абз.2 ч.1 ст.10, ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Виходячи з наявних у справі доказів встановлено, що для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем було укладено договір на розробку документів отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря № 0713101-13-203 - У від 05.07.13р. з ПАТ НДІГМ імені ОСОБА_2 (розробники). Згідно календарного плану до договору роботи повинні бути закінчені в березні 2014 року. Проте, дозвіл не було отримано, так як при здачі пакету документів в Департамент екології та ПР Дніпропетровської ОДА (далі Департамент екології) були одержані відмови в отриманні дозволів в звязку з відсутністю фонових концентрацій: лист № 3989/0/261-14 від 28.04.2014 року для проммайданчика №1 м. Першотравенськ (далі - ПП №1) та лист № 4340/0/261-14 від 16.05.2014 року для проммайданчика №2 м. Павлоград (далі - ПП №2).

На запит розробників Департаментом екології було отримано відмову про видачу фонових концентрацій (лист № 1328/0/261-13 від 28.10.13 року).

Також на виконання приписів вищевказаних законодавчих актів ТОВ «ПРМЗ» були надані заяви та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для проммайданчика №1 та №2 підприємства до департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА (далі - Департамент екології), а саме: заява № 372 від 13.03.2014 р., № 1062 від 10.09.2014р., № 592 від 23.06.2015 р. та № 1160 від 10.11.2015 року (лист від 10.11.2015 року було направлено під час перевірки). На вказані листи позивачем було отримано листи - відповіді від Департаменту екології щодо неможливості надати підприємству дані по фоновим концентраціям з причини неврегульованості даного питання на законодавчому рівні, а саме відсутністю у наказі Міністерства екології та природних ресурсів від 30.07.2001 року № 286 Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, що, в свою чергу, підтверджується долученими до матеріалів справи листами - відповідями № 3517/0/261-14 від 11.04.2014 р., № 7567/0/261-14 від 16.10.2014 р. та № 3-3735/0/261-15 від 03.08.2015 р. З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки копії вищезазначених листів надавались старшому державному інспектору Пшеничному Г.М., що підтверджується листом позивача за вих.№ 1196 від 20.11.2015р.

Колегія суддів зазначає, що підприємство після отримання відповідей від Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА щодо неможливості надати підприємству дані по фоновим концентраціям. Зокрема, Департаментом розяснено, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» повноваження територіальних органів охорони навколишнього природного середовища передано до компетенції обласних державних адміністрацій. В той же час, у звязку з відсутністю внесених змін у наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 30 липня 2001 року № 286 «Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі», згідно з положеннями якого встановлюється єдиний механізм визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, обласна державна адміністрація не має визначеного законодавством механізму реалізації повноважень, що передані від територіальних органів Мінприроди. Як зазначив суд першої інстанції, лише після звернення позивача до ДП «Центр екологічних ініціатив» Міністерства екології та природних ресурсів України, позивачем було відповідні фонові концентрації та після проведення перевірки, а саме 12.02.2016 отримані дозволи на викиди. Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що на час перевірки позивачем вживались передбачені чинним законодавством заходи з метою отримання дозволів на викиди, проте через невизначеність згідно чинного законодавства процедури отримання таких дозволів, останні не були отримані своєчасно. Наведене свідчить про відсутність у діях позивача елементів протиправної поведінки, що спростовує висновок відповідача про порушення позивачем приписів Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведені висновки суду, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині протиправності пункт 6 припису.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановлені обставини справи, та рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 804/16484/15- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай