Постанова № 63334136, 12.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2016 року № 826/2315/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" доКиївської міської митниці ДФС України про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000123/2 від 15.10.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00164 від 16.10.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.

У судове засідання представник позивача не прибув, подавши заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) було встановлено, що позивач, як покупець, є пов'язаною особою із продавцем, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість товарів, крім того, експортна декларація не містить печаток та штампів митних органів, а із наданих страхових документів неможливо обрахувати вартість страхування. Крім того, відповідач стверджує, що в міжнародній автомобільній накладній (CMR) в графі 21 (згідно спірного рішення в графі 14) зазначений номер документа, який також зазначений і в експортній декларації країни відправлення, але не зазначений у перекладі, який наданий до митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2015 між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (покупець, Україна) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець, Грузія) було укладено контракт № CT20-001/1501.

В пунктах 5.2, 5.3 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010. Поставка здійснюється в залізничних вагонах та/або в контейнерах до ст. Одеса Західна.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 контракту, покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75-ти днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна.

02.03.2015 та 12.06.2015 між покупцем та продавцем було укладено додаткові угоди № 1, № 3 до контракту № CT20-001/1501, в яких було визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л. - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л. - 0,50 доларів США.

15.10.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100250002/2015/059963 заявлений товар: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильно газована. Торгівельна марка - "BORJOМI".

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №367703 від 07.10.2015;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 05.10.2015 №GE20150293;

- пакувальний лист від 05.10.2015 № б/н;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 № 1;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.06.2015 № 2;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.06.2015 № 3;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 13.01.2015 №CT20-001/1501;

- договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 07.10.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю №2730 від 07.10.2015;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 06.10.2015 №GEO 2015 01/003313;

- копію митної декларації країни відправлення № С2278 від 07.10.2015.

Крім того, на виконання електронного запиту митного органу декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі МД №100250002/2015/059963 від 15.10.2015 разом із супровідним листом №15-002 від 15.10.2015 були подані такі документи:

- IDS-лист на повноваження №LT32-591/1503 від 30.03.2015;

- поліс від 28.01.2015;

- прайс-лист від 02.03.2015;

- видаткові накладні;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів від 22.07.2015;

- довіреності;

- експертизу Держзовнішінформ №11/653 від 04.06.2015;

- платіжні доручення;

- лист страхового полісу №LT32-591/1503 від 27.03.2015;

- свіфти;

- цінову довідку ТПП ОЭ-8/81 від 20.03.2015;

- калькуляцію від виробника №LT32-589/1503 від 26.03.2015.

За результатами розгляду поданих документів відповідач 15.10.2015 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000123/2, яким відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв'язку з наступним (графа 33 оскаржуваного рішення):

Митна вартість імпортованих товарі не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: в наданій міжн. товарно-трансп. накладній CMR в графі 14 зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який наданий до митного оформлення. В графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,581USD * 25992 пл. = 1,02 USD/л.

Декларанту запропоновано надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Наданий прайс-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив в листі. Надані експертні висновки щодо вартості товарів термін жії яких закінчився".

Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000123/2 від 15.10.2015, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію від 28.06.2015 №500040403/2015/2705.

Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00164 від 15.10.2015.

Товар було випущено у вільний обіг на умовах надання гарантій, згідно митної декларації №100250002/2015/059985 від 16.10.2015.

В грудні 2015 року позивач, керуючись нормою частини восьмої статті 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом №752/4-15ц від 16.12.2015 додаткові документи (а саме: копії платіжних доручень № 41 від 21.10.2015 та №42 від 22.10.2015 на оплату товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію розрахунку ціни (калькуляцію); копію митної декларації країни відправлення; копію угоди Відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року).

У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист №56/10/26-70-25-02 від 06.01.2016, яким відмовила позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000123/2 від 15.10.2015.

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із спірного рішення, в наданій міжн. товарно-трансп. накладній CMR в графі 14 зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який наданий до митного оформлення. В графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару.

Суд встановив, що в міжнародній автомобільній накладній (CMR) №367703 від 07.10.2015 в графі 14 «Умови оплати» не зазначена жодна інформація, а відповідач для підтвердження вищенаведеної позиції не надав суду жодного належного доказу, що в графі 14 CMR №367703 від 07.10.2015 зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення. Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає про графу 14 CMR, а в письмових запереченнях на позов вже на графу 22, тобто позиція відповідача у рішенні і в запереченнях не співпадає, крім цього не підтверджена жодним доказом.

Крім того, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки в митного органу наявна інформація, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Відповідно до частини дванадцятої - п'ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд звертає увагу, що взаємозв'язок осіб повинен впливати на ціну товару.

Обґрунтовуючи визначення продавцем вартості мінеральної води у розмірах відповідно до додаткових угод № 1 та №3 до контракту, представник позивача пояснив, що в лютому 2015 року в Україні відбулось стрімке, непрогнозоване та значне зниження курсу гривні по відношенню до долару США, (згідно з офіційними даними НБУ розміщеними на сайті (www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls), курс долара США у січні 2015 року становив 15,81 грн., а вже у лютому 2015 року 24,47 грн.), внаслідок чого ціна товару для торгових точок та, що найважливіше, для кінцевих споживачів, яка встановлювалася в гривні та рівень якої залежав від вартості товару в доларах США під час постачання його в Україну, значно збільшилась. У зв'язку з такими обставинами та в рамках прийнятої стратегії ведення бізнесу та розвитку, з метою збереження ринку збуту та відповідно зменшення згубного впливу процесу девальвації гривні на ціну товару для кінцевого споживача, IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) було прийнято бізнес-рішення щодо зменшення ціни товару з укладення відповідної угоди

В постанові Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 № К/800/52404/13, суд касаційної інстанції зазначив наступне: "Як вбачається з наявних матеріалів, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач послався на наявність в нього інформації про вищу митну вартість раніше задекларованих позивачем ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, які перевозились ним в межах того самого контракту. Водночас, відповідач послався на не підтвердження сертифікатом якісних характеристик товару, які впливають на рівень його вартості.".

Також, у вищенаведеній постанові колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що "дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей. Зв'язок покупця з продавцем не може бути обґрунтований тим, що іншому покупцю продано товар за більш високою ціною. Митним органом не доведено інших обставин, які свідчать про взаємопов'язаність покупця і продавця, яка вплинула на ціну задекларованого товару.".

Матеріали справи свідчать, що митницею обов'язку щодо підтвердження факту впливу на митну вартість товару взаємопов'язаності покупця і продавця не виконано.

В спірному рішенні зазначено, що декларантом не було надано відомості про вартість страхування.

Згідно пункту 5.2 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010.

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін "СІР" - фрахт/перевезення та страхування оплачено до (... назва місця призначення) означає, що продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Отже, обов'язок щодо страхування товару, в даному випадку, покладається на продавця, а покупцю лише надається страховий поліс, відтак, страхові витрати включаються в ціну товару.

Як вбачається наданих відповідачем документів, позивачем на вимогу митного органу листом від 15.10.2015 №15-002 від 15.10.2015 було додано страховий поліс № 00837 від 28.01.2015 (страховий період становить 28 січня 2015 року - 04 березня 2015 року) та лист № LT32-591/1503 від 27.03.2015, в якому зазначено, що експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Крім того, 04.03.2015 ТОВ "АйДіЕс Боржомі Грузія" (продавцем) укладено угоду № /AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ "Страхувальна компанія Ай Сі Груп") на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування №ICG/AG 15/026+1 від 28 січня 2015 року та виданого на якого основі вищевказаного полісу до 04 березня 2016 року.

Копія даної угоди №ICG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року була надана відповідачу разом з листом позивача від 16.12.2015 №752/4-15ц, та не взята Київською міською митницею до уваги з тієї підстави, що на копії вказаної угоди до відкритого страхового полісу, на думку митниці, відсутні печатки та підпис страхувальника.

Дослідивши надану позивачем копію угоди №ICG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року стосовно внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, суд встановив, що на перекладі угоди відсутні печатки та підпис страхувальника, проте на оригіналі даної угоди №ICG/AG 15/026+1 наявний підпис страхувальника, що скріплений відтиском печатки ТОВ "Страхувальна компанія Ай Сі Груп".

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "АйДіЕс Боржомі Грузія" від 27 березня 2015 року № LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Враховуючи наведене та відсутність у матеріалах справи належних документальних доказів, що засвідчують факт того, що в дійсності угода №/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року не укладалась між сторонами, та/або стверджують про наявність у поданих позивачем документах ознак підробки, що доведена в порядку кримінального судочинства, суд дійшов висновку про хибність висновків митного органу щодо відсутності у позивача необхідних та дійсних страхових документів.

Таким чином, витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що позивачу для підтвердження митної вартості товарів було запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації.

Суд встановив, що умовами контракту від 13.01.2015 № CT20-001/1501 передбачено, що покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна, тобто протягом 75 днів з моменту закінчення митного оформлення товару в Одесі Україна.

Таким чином, враховуючи, що на момент митного оформлення товару митні формальності ще не були закінчені, то у позивача ще не виник обов'язок щодо сплати коштів за поставлений експортером товар.

Відтак, ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" було позбавлене можливості подати із митною декларацією платіжний документ, оскільки на момент митного декларування товару оплата за товар ще не була здійснена і обов'язок у позивача щодо здійснення такої оплати ще не настав, так як умови контракту передбачають оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна.

У зв'язку з чим, вимога митного органу про надання декларантом виписки з бухгалтерської документації під час митного оформлення товару є необґрунтованою.

Крім цього, позивачем на вимогу митного органу для підтвердження митної вартості товарів було надано прас-лист виробника, діючий з 02.03.2015, та інформаційний лист від 26.03.2015 №LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води "Боржомі". За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах СІР Одеса, Західна Україна, становить 0,44 дол. США, та включає в себе 0,0613 дол. США логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, 0,3700 дол. США на покупку товару.

Крім того, відповідач звертав увагу, що експортна декларація не містить печаток та штампів митних органів .

Водночас, суд встановив, що Державна митна служба України листом від 29.08.2011 11.1/7-12.2/11945-ЕП «Про форму митної декларації Грузії» інформувала керівників митних органів, що відповідно до повідомлення Служби доходів Міністерства фінансів Грузії, з 13.07.2011 митні декларації, заповнені в Грузії, матимуть штрих-код та не матимуть печаток, штампів і підписів, якщо цього не вимагає економічний оператор.

Матеріалами справи підтверджується, що митна декларація країни відправлення № С2278 від 07.10.2015 (Грузія) містить штрих-код, а тому наявність печаток, штампів і підписів є необов'язковим.

Крім того, суд звертає увагу, що експортна митна декларація країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відноситься до додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів лише у випадку якщо основні документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення (а саме: до МД №100250002/2015/059963 від 15.10.2015, до листів №15-002 від 15.10.2015 та від 16.12.2015 №752/4-15ц) містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

Аналогічна правова позиція та висновки викладені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду України від 22.09.2016 по справі №826/2309/16 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду України від 24.11.16 №826/1857/16.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до Вантажної митної декларації №100250002/2015/059963 від 15.10.2015.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000123/2 від 15.10.2015, прийняте Відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС.

4. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00164 від 16.10.2015, складену Відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов